Нічні й вранішні повітряні тривоги, літня спека, стрес, бажання отримати швидкий дофамін через гортання стрічки соцмереж впливають на якість і тривалість сну або взагалі безсоння. Що позначається не лише на нервовій і гормональній системах. Зранку ви прокидаєтеся не бадьорими, а навпаки, втомленими, роздратованими й часто погано бачите. 

Як брак сну впливає на зір, розповідає офтальмологиня центру “Ексімер” в Одесі Катерина Бабій.

Після безсонної ночі погіршується зір, тому що підвищується тиск, страждають судини, організм не відновлюється як слід, виникають запальні реакції. Один-два рази не виспатися не так страшно, а от хронічний брак сну вже призводить до проблем зі здоров’ям.

Симптоми нестачі сну

Найперше – це дискомфорт, який може проявлятися різними ознаками:

  • болять очі за яскравого світла;
  • з’являються набряки та відчуття напруження у навколоочній ділянці;
  • погіршується якість зору: предмети двояться, неможливо сфокусувати погляд на дальню чи близьку відстань, реакція та аналіз інформації, зокрема й зорової, уповільнені;
  • якщо це зимові ранки, коли ще темно, то бачите нечітку картинку.

По-друге, погіршується стан очей та повік:

  • брак сну знижує імунітет, що провокує запалення, зокрема подразнення кон’юнктиви;
  • через стоншення й розрив кровоносних судин очні яблука стають червоними;
  • з’являється сухість та свербіж. Саме під час сну відбуваються процеси очищення та зволоження очей, тож нічна робота або сидіння в гаджетах вночі перешкоджають відновленню слізної плівки;
  • ризик виникнення глаукоми. Вчені з пекінської лікарні Хуеймінь Сичуанського університету та Каролінського інституту у Стокгольмі з’ясували, що хронічні порушення сну пов’язані з ризиком появи глаукоми. У дослідженні брали участь 409 503 пацієнти віком, старше 50 років. Виявилося, що відчуття сонливості удень було пов’язане з підвищенням ймовірності глаукоми на 20%, а занадто короткий чи, навпаки, тривалий сон – на 8%. Дослідники припускають, що депресія та тривога, часті супутники безсоння, також можуть підвищувати внутрішньоочний тиск, швидше за все через порушення вироблення кортизолу. Також дослідження виявило гіпотетичний зв’язок між втратою гангліозних клітин (шар нейронів сітківки) і поганим сном. Отже, людям з високим ризиком розвитку глаукоми потрібно обов’язково коригувати сон. Водночас людям із хронічними порушеннями сну показаний офтальмологічний скринінг, щоб запобігти розвитку цієї хвороби;
  • тривалість сну впливає на причинний ризик вікової дегенерації сітківки (ВМД): 7–8 годин знижує його, а от коротша тривалість, навпаки, збільшує. Хоча вплив є мінімальним, все ж рекомендується спати достатньо часу, особливо пацієнтам з проміжною або пізньою стадією ВМД.

Скільки треба спати

Все залежить від віку, статі й виду діяльності людини! Зазвичай підліткам і жінкам потрібно більше часу для відновлення, ніж дорослим і чоловікам. 

Отже, загальноприйняті норми сну:

  • діти 3–5 років – 10–13 годин;
  • школярам до 13 років – 9–11 годин;
  • підліткам до 17 років – 8–10 годин;
  • дорослим – 7–9 годин;
  • людям похилого віку (після 65) – 7 годин. 

Зрозуміло, що сон має бути безперервним з усіма фазами, зокрема глибокою, коли виробляються гормони – росту й тестостерону та відбуваються процеси регенерації. А от хронічне безсоння або недосипання спричиняють порушення обмінних процесів й стають чинниками розвитку ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань, депресії, деменції і головне – скорочують тривалість життя.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

Поза має значення

На здоров’я очей впливає не тільки якість сну, а й ваша поза! Мабуть, ви знаєте, що спати на животі шкідливо, бо так стискаються легені й організм не доотримує необхідної кількості кисню, що навантажує серце. Плюс страждає поперековий відділ хребта.

Проте є й інша загроза – розвиток глаукоми. Коли спите обличчям у подушку, підвищується внутрішньоочний тиск, що може призвести до відмирання нерва. До того ж відбувається тиск на очне яблуко, сітківка гірше постачається киснем, через що стінки судин руйнуються. Порушується відтік очної рідини, що і є проявом глаукоми.

Аби попередити це небезпечне захворювання, краще спіть на боку чи на спині. Хоча тим, хто страждає від апное (хропіння), позиція горілиць теж ризикована, бо так важливі органи, зокрема й очі, відчувають брак кисню. Отже, люди, які хроплять уві сні, мають схильність до глаукоми.