Психологи стверджують, що деякі висловлювання можуть бути сигналами нещирості під час розмови.

Водночас жодна окрема фраза сама по собі не доводить, що людина обманює, однак регулярне використання захисних, знецінювальних або таких, що спотворюють реальність, формулювань може викликати підозри.

Як зазначають експерти, систематичний обман часто проявляється не лише у змісті розповіді, а й у манері спілкування. Особливу увагу радять звертати на повторювані словесні конструкції, які допомагають уникати прямих відповідей або перекладати відповідальність на співрозмовника.

Водночас дослідження мозку, проведені лондонськими вченими, свідчать, що регулярна брехня заради власної вигоди може поступово знижувати емоційну реакцію людини. Якщо людина неодноразово порушує власні моральні межі, обман з часом може стати для неї звичною поведінкою.

До переліку фраз, які можуть свідчити про спробу приховати правду, психологи віднесли:

  • «Яке право ви маєте мене запитувати?»,
  • «Я не це мав на увазі»,
  • «Це справді сталося»,
  • «Я ніколи цього не говорив»,
  • «Так ну»,
  • «Ти ж мене знаєш»,
  • «Ось що я мав на увазі»,
  • «Ви повинні мені подякувати»,
  • «Хто б міг до цього додуматися?»,
  • «Це не так уже й серйозно».

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Експерти пояснюють, що подібні висловлювання можуть виконувати різні функції: переводити увагу з відповіді на співрозмовника, уникати пояснень, надмірно наголошувати на правдивості сказаного, мінімізувати відповідальність або викликати сумніви у пам’яті іншої людини.

Водночас оцінювати щирість співрозмовника слід лише з урахуванням усієї поведінки та контексту розмови, а не окремих фраз.