Заморожені гроші РФ: чому світ не поспішає передати їх Україні

Понад 300 мільярдів доларів — приблизно така сума російських активів заморожена в країнах G7 та Євросоюзі. Втім, ці гроші не конфісковані. Війна триває вже четвертий рік, а питання "чому заморожені кошти країни-агресора не працюють на Україну?" стає все гострішим. Для України це могло б стати потужним "фінансовим планом Маршалла", однак для багатьох західних столиць це — складне юридичне й політичне питання. Позиції партнерів різняться: хтось готовий діяти рішуче, хтось побоюється створення небезпечного прецеденту, а дехто навіть розглядає можливість повернення коштів Росії в обмін на мирні домовленості. Ці гроші — не просто заморожені активи, а символ політичної волі і межа, яку боїться переступити цивілізований світ. Поки Україна бореться за свою незалежність, Захід вагається — карати агресора чи зберігати ілюзію глобальної фінансової "нейтральності". Європа стоїть перед класичною дилемою: слідувати закону чи справедливості. Це протистояння юридичної інерції та моральної відповідальності. Частина Європи боїться за стабільність євро, інша — за свою репутацію як безпечного фінансового центру. Чим довше Захід зволікає з долею цих активів, тим більше Росія сподівається, що їй їх повернуть — це найгірший сигнал для світу. Водночас конфіскація цих коштів стала б серйозним ударом по гордості Путіна та підважила його впевненість. Головне питання — як і чи можливо використати ці кошти на підтримку України? Наразі мовчання або часткові рішення щодо російських грошей виглядають як відкладена капітуляція. Які активи заморожені і де вони знаходятьсяПонад 280–300 млрд доларів російських активів було заморожено після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. З них близько 210 млрд — це активи Центрального банку Росії, розміщені переважно в ЄС, країнах G7 та Швейцарії. Ще понад 70 млрд — приватні активи російських олігархів та компаній. Географія: ЄС блокує понад 200 млрд євро (переважно у кліринговій палаті Euroclear у Бельгії). США заморозили близько 5–6 млрд, Великобританія утримує близько 26 млрд, Канада — 3 млрд (1,7 млрд уже передані Україні у вигляді кредиту). Японія також заморозила російські кошти. Позиція України: нам потрібно все і негайноУкраїна наполягає на повній конфіскації заморожених російських активів як форми репарацій, а не лише на використанні прибутків. Київ вважає, що обмежуватися лише доходами — це недостатньо, враховуючи масштаб завданих збитків, які оцінюють понад 600 млрд доларів. Українська влада наголошує, що Росія порушила міжнародне право і повинна нести радикальну відповідальність. Європейська позиція: баланс між солідарністю і страхомПісля початку війни ЄС заморозив понад 200 млрд євро резервів РФ, переважно в Euroclear (Бельгія). Однак ЄС є найбільш юридично вразливим — через суворі норми верховенства права, незалежність банків і побоювання щодо статусу євро на ринку. Міжнародне право захищає суверенні активи, зокрема резерви центральних банків, від конфіскації без судового рішення чи міжнародного консенсусу. Основний страх — відсутність чіткої правової бази для конфіскації та можливий відтік резервів із західних фінансових центрів. Якщо активи РФ конфіскують без належних процедур, країни, як Китай, Саудівська Аравія чи Індія, можуть зменшити свої доларові та єврові резерви, переводячи їх у золото, юані чи інші активи. Сумніви висловлюють навіть союзники України — Німеччина, Франція, Італія. Крім того, побоювання викликають можливі судові позови РФ і контрсанкції, а також внутрішні розколи в ЄС. Деякі країни (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія) наполягають на повній конфіскації та створенні компенсаційного фонду для України. Інші (Угорщина, Словаччина) стримують рішення, але не блокують їх. Компроміс: використовувати лише прибуткиЄврокомісія у 2024–2025 роках погодилася не чіпати капітал, а спрямовувати на допомогу Україні тільки прибутки від активів — понад 4,4 млрд євро за цей період. Частина цих коштів уже передана Україні, а в липні 2025 року ухвалено механізм для фінансування оборонних потреб. Європейська стратегія зараз: не конфіскувати активи, користуватися прибутками, діяти разом із G7, оберігати юридичну безпеку і уникати прецедентів, що можуть пошкодити євро та репутації ЄС. Позиція Euroclear: конфіскація — акт війниEuroclear, найбільший кліринговий центр Європи, попереджає, що конфіскація 183 млрд євро російських активів підірве довіру інвесторів і поставить під загрозу роль Європи як безпечного фінансового центру. За словами компанії, такий крок буде розцінений як "акт війни" з усіма наслідками для фінансової стабільності. США: заклик до негайної конфіскаціїГолова комітету з фінансових послуг Палати представників Конгресу США Френч Хілл у Financial Times закликав ЄС швидко вилучити заморожені активи Росії на суму 258 млрд євро для підтримки України. Він підкреслив, що Україні потрібні саме гроші, а не відсотки, і запропонував створити спеціальний фонд. Конгрес США підготував закон REPO Act, що дозволяє конфіскувати російські активи в США, однак він блокується в Сенаті. Водночас у США є суперечливі позиції: частина республіканців проти підтримки України коштами із російських активів, вимагаючи спрямувати їх на внутрішні потреби Америки. Росія: погрози і істерикаРФ називає замороження своїх активів "економічним піратством" і "грабунком", загрожує судовими позовами, але реальних дій немає через слабкість юридичних позицій. Москва заявляє, що це руйнує довіру до долара і євро, але фінансові ринки це не підтверджують. Росія також погрожує дзеркальними санкціями — вже відбулася націоналізація майна багатьох західних компаній у РФ. Кредити під відсотки від заморожених активівІніціатива G7 ERA Loans — це 50 млрд доларів позик Україні під майбутні прибутки від заморожених російських активів. Це дає Україні фінансову передбачуваність без додаткового боргу і залишає у Заходу важіль тиску на Росію. Історичні прецедентиІрак після війни в Кувейті, Афганістан після приходу Талібану та Іран після Ісламської революції — приклади замороження суверенних активів та часткового їх використання, що дають орієнтири для України. ПерспективиНайімовірніший сценарій — Захід не конфіскує активи повністю, а продовжить використовувати прибутки (3–5 млрд на рік). Водночас затягування із рішенням створює небезпечний прецедент безкарності агресії. Якщо Росія справді заплатить, це стане важливим сигналом для світу. Чому конфіскація досі не відбулася?Головна причина — відсутність політичної волі та страх створення небезпечного прецеденту. Українські політики наполягають на конфіскації заморожених активів як репарацій, але європейські партнери зволікають через побоювання економічних і політичних наслідків. Голова Комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко вважає, що юридичних підстав для конфіскації достатньо, а аргументи про "акт війни" є абсурдними. Він також припускає, що деякі західні столиці можуть розглядати заморожені активи як можливий торговий козир у майбутніх перемовинах із Росією. Наразі Україна може розраховувати переважно на відсотки від цих активів і наполягає на тому, що саме вона має визначати пріоритети їх використання — перш за все на оборону.