Людські рештки в мішках: моторошна знахідка у центрі Києва

У Києві, в самому серці Подолу, виявили шокуючу знахідку — металевий контейнер, вщерть заповнений людськими кістками та черепами. Загальна вага решток сягає кількох тонн. Подія викликала резонанс у суспільстві, обурення науковців і втручання правоохоронців. Контейнер із сотнями людських останків знайшли на вулиці Сковороди, 9-б — на території колишньої археологічної бази Інституту археології НАН України. Як з’ясувалося, це археологічні матеріали, зібрані під час розкопок у столиці впродовж десятиліть. Йдеться про рештки мешканців Києва, які померли понад сто років тому. Їх викопали з території колишніх кладовищ, зокрема Щекавицького, яке віддали під забудову. Через відсутність належного місця для зберігання кістки опинилися в контейнері просто неба — місце давно занедбане й нагадує смітник. На цій території раніше діяла Подільська археологічна експедиція Інституту археології. З 1984 по 2021 рік вона була центром наукових досліджень Києва. Та після припинення оренди у 2021 році місто почало так звану «реставрацію», розрили подвір’я, захарастили територію й залишили її напризволяще. Науковці неодноразово попереджали Департамент охорони культурної спадщини КМДА про наявність важливих археологічних знахідок, зокрема людських решток. У 2021 році під час розкопок на Олегівській, 36 і 42а, було знайдено рештки приблизно 900 поховань XIX — початку XX століття. Частину з них дослідили палеоантропологи, решту зберігали в підвалі археологічної бази. Після вимоги звільнити приміщення місто надало металевий контейнер для «тимчасового» зберігання решток, однак тимчасове стало постійним. Відтоді відповідальність за їхній стан несе міський культурний центр при КМДА. Як зазначає Всеволод Івакін, кандидат історичних наук, закон забороняє самовільне переміщення людських останків — вони підпадають під охорону як музейні предмети. Передача їх до музею наразі неможлива, оскільки в Україні немає установ, здатних зберігати такі антропологічні колекції. Тож єдиним варіантом залишається перепоховання. За словами Івакіна, саме місто має нести відповідальність за це питання, адже воно видавало дозволи на забудову територій колишніх кладовищ. Однак жодної ініціативи влада не проявила — ні щодо вшанування пам’яті померлих, ні щодо збереження історичної спадщини. Науковці неодноразово зверталися до Мінкульту з проханням сприяти перепохованню, але відповіді або не надходили, або були формальними. Івакін нагадує: у столиці вже є прецедент цивілізованого перепоховання — у 2000-х роках рештки, знайдені на території Мистецького арсеналу, були перепоховані у Флорівському монастирі. На думку археолога, для вирішення проблеми необхідна співпраця між КМДА та Міністерством культури. Археологи готові надати всю необхідну допомогу, однак самостійно Інститут археології вирішити це питання не може через юридичні обмеження. Фахівці наголошують: проблема виходить далеко за межі одного контейнера. У центрі Києва — десятки колишніх кладовищ, і будь-які земляні роботи на цих територіях виявляють поховання. Тож потрібно нарешті виробити державну політику щодо таких ситуацій і внести відповідні зміни до містобудівного законодавства.