Блефарит – це запальне захворювання, яке вражає краї повік одного або одночасно обох очей. Може протікати у гострій формі та хронічній з періодичними рецидивами. Як правило, згодом гостра форма трансформується у хронічну.

Найчастіше розвиток блефариту провокує стафілококова інфекція, яка присутня в гайморових і лобних пазухах, мигдаликах або на шкірі. Але також це може робити кліщ Demodex (Demodex folliculorum і Demodex brevis), який локалізується у повіках, гемофільна паличка, вірус герпесу або вітряної віспи, кишкові бактерії. У такому разі діагностується інфекційний блефарит.

Якщо ж він виникає на фоні цукрового діабету, алергії, гострого або хронічного гастриту, холециститу, йдеться про неінфекційну форму захворювання.

Також провокувати розвиток блефариту може:

  • авітаміноз – дефіцит потрібних для роботи організму вітамінів та мікроелементів;
  • анемія – суттєве зниження рівня гемоглобіну;
  • контактний дерматит – запальний процес, зумовлений контактом шкіри з подразником;
  • себорейний дерматит – порушення роботи сальних залоз, які виділяють шкірне сало;
  • інтоксикація при паразитарній інфекції;
  • ослаблений імунітет на фоні хронічного стресу, незбалансованого харчування (як результат – авітаміноз), хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, синдрому мальсорбації (порушується обмін і всмоктування корисних речовин) тощо.

Симптоми блефариту

Прояви блефариту залежать, по-перше, від форми хвороби, яких виділяють сім – проста, себорейна, стафілококова (луската), алергічна, демодекозна, вугрова та змішана. А по-друге, від ділянки ураженої повіки:

1. передня – запалення вражає тільки край повіки з віями;

2. задня – вражаються мейбомієві залози, що знаходяться вглибині повік;

3. кутова – запалення локалізується в кутиках очей.

Наприклад, за себорейної форми на передньому краї повік і коренях вій накопичуються білі або жовтуваті лусочки. Це клітини шкіри (кератиноцити) та сальних залоз (себоцити), які не можуть нормально відлущитися.

За стафілококової форми – жовті кірки, які у вигляді так званого комірця прилипають до краю повік завдяки шкірному салу. Якщо їх здирати, утворюються виразки, на місці яких після загоєння формуються рубці. Вії можуть не лише випадати, а й також сивіти. А в місці утворення рубців згодом не рости, або рости і випадати.

Однак є низка симптомів, які спостерігаються за всіх форм блефариту. Це:

  • набряклість та почервоніння повік;
  • біль;
  • печіння;
  • постійний, нав’язливий свербіж;
  • відчуття піщинки в оці;
  • втомлюваність очей;
  • склеювання та випадання вій;
  • підвищена чутливість до сонячного світла та вітру;
  • розмитість зору;
  • надмірна сухість очей – у пацієнтів із блефаритом досить часто діагностують синдром сухого ока.

Збройні Сили України запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

Лікування блефариту та можливі ускладнення

Блефарит у більшості випадків лікується консервативно, тобто за допомогою противірусних препаратів, антибіотиків, антигістамінних засобів, антисептиків у вигляді крапель і мазей. Обов’язкова умова для одужання – дотримання гігієни рук та правильне очищення очей. Не зашкодить комплекс вітамінів та мікроелементів, які допоможуть зоровій системі відновитися.

Однак курс лікування визначається офтальмологом індивідуально під час очного обстеження, оскільки дуже важливо визначити правильно форму блефариту. Для цього проводяться спеціальні дослідження: мікроскопія вій, біомікроспопія очей, алергопроби, гістологія тканин ока тощо. Якщо у пацієнта є супутні захворювання такі, як діабет, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, анемія або якісь інші, необхідно звернутися до сімейного лікаря та розпочати терапію.

Головне завдання офтальмолога – вилікувати блефарит гострої форми, аби уникнути переходу в хронічну форму, яка характеризується періодичними рецидивами. Повернення хвороби не лише виснажує людину, а й стає причиною розвитку синдрому сухого ока, кератиту, кон’юнктивіту, гострого мейболіту. За відсутності ефективного і своєчасного лікування, повіка може вивертатися назовні або рубцюватися, в такому разі проводиться хірургічне втручання.