У Дніпрі лікарі разом із військовими медиками врятували 37-річного шахтаря Артура, який зазнав тяжких поранень внаслідок удару російського дрона.

Чоловік пережив чотири хвилини клінічної смерті, тиждень перебував у комі та переніс вісім операцій. Про історію його порятунку йдеться у сюжеті ТСН.

За словами медиків, 3 липня Артур прямував на ранкову зміну у місті Шахтарське. До службового автобуса, який перевозив гірників, він не дійшов кілька десятків метрів, коли поруч вибухнув російський дрон.

Чоловік згадує, що почув дзижчання над головою, обернувся й побачив безпілотник, схожий на маленький літак. Він намагався втекти, але не встиг.

«Кричав щосили: “Допоможіть! Допоможіть!”. І мене військові швидко в машину завантажили. Я просто дуже-дуже хотів жити. От неймовірно хотів жити!», — розповів Артур.

Поранений встиг лише продиктувати військовим номер телефону матері, після чого знепритомнів. Його серце зупинилося, а клінічна смерть тривала чотири хвилини. Військовим медикам вдалося відновити серцеву діяльність, після чого чоловіка у критичному стані терміново доставили до Дніпра. Медики зазначають, що спочатку шансів на виживання практично не було.

Перша операція тривала шість годин, а загалом Артур переніс вісім хірургічних втручань. У нього діагностували численні поранення, переломи кісток і ребер, важкі опіки ніг, значну крововтрату та кому.

«У нього було безліч поранень. Поламані кістки, поламані ребра, дуже обпечені ноги, величезна крововтрата та важка кома. Шансів на виживання було нуль. Але кожного дня, переливаючи кров, проведено вісім операцій — і це все в комплексі дозволило йому вижити», — розповіли лікарі.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Хірургиня зізналася, що не стримала емоцій, коли пацієнт після тижня коми прийшов до тями, адже стан був вкрай загрозливий.

“Оперований живіт, повністю оперовані кінцівки. Ми щосили рятували йому життя. І коли він нарешті отямився та розплющив очі, я навіть спочатку не повірила своєму щастю. Я прийшла в палату — у мене просто на очі навернулися сльози! Невже?! Невже таке справді буває?! Ось він! Ось наш спільний результат!”, — сказала лікарка.

Попри пережите, Артур продовжує лікування та готується до нових операцій і тривалої реабілітації. Він щиро дякує всім, хто боровся за його життя, і каже, що після пережитого почав значно більше цінувати кожну мить.