Крим стає пасткою для Путіна: західні аналітики побачили тривожний сигнал для РФ

У ніч проти 5 липня Сили оборони України завдали удару по військовому аеродрому «Гвардійське» в тимчасово окупованому Криму. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ, зазначивши, що також були уражені два автомобільні мости на окупованій частині Донецької області та три склади боєприпасів. Водночас західні медіа аналізують, як українські удари по Криму впливають на перебіг війни та позиції Росії. За даними Генштабу, аеродром «Гвардійське», розташований за 13 кілометрів на північ від Сімферополя, є одним із ключових військових об'єктів РФ у Криму. Його використовують для базування літаків оперативно-тактичної та морської авіації, забезпечення бойових вильотів, логістики та технічного обслуговування авіаційної техніки. Крім того, українські військові вразили автомобільні мости через річки Грузький Яланчик біля Гусельникового та Кальміус поблизу Старомар'ївки на Донеччині. За інформацією Генштабу, ці об'єкти використовувалися російськими військами для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і матеріально-технічного забезпечення. Українські удари дедалі більше переносять бойові дії безпосередньо на територію окупованого Криму. Як зазначає The New York Times, що після анексії 2014 року російський диктатор Володимир Путін називав півострів «непотоплюваним авіаносцем», однак нині українські безпілотники регулярно атакують військові об'єкти, системи ППО, енергетичну інфраструктуру та паливні резерви. Географічне розташування Криму робить його надзвичайно важливим для Росії, але водночас і вразливим. Генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес заявив, що українські сили здатні завдавати ударів практично по будь-яких військових об'єктах на півострові. Після атак на кораблі та логістичні маршрути Росія дедалі більше залежить від наземних шляхів постачання, які Україна також намагається вивести з ладу. Оглядач Atlantic Council Пітер Дікінсон вважає, що кампанія українських ударів по Криму має не лише військове, а й значне політичне та психологічне значення. Блокування логістики за допомогою нових ударних безпілотників уже вплинуло на транспортне сполучення, енергопостачання та забезпечення паливом на півострові. Автор наголошує, що Крим залишається ключовим символом політики Путіна після анексії 2014 року. Саме тому погіршення ситуації на півострові може стати серйозним ударом по іміджу Кремля. На думку Дікінсона, якщо нинішні проблеми лише посилюватимуться, це здатне мати наслідки не лише для російської військової кампанії, а й для внутрішньополітичної ситуації в Росії. У Atlantic Council зазначають, що попри припущення про можливу жорстку відповідь Москви, попередній досвід свідчить про іншу модель поведінки Кремля. Після звільнення Херсона чи відступу Чорноморського флоту з Криму Росія не реалізувала свої найгучніші погрози, а державні ЗМІ фактично замовчували ці невдачі. У разі подальшого погіршення ситуації навколо Криму російська влада може не загострювати риторику, а навпаки — намагатися применшити значення півострова в інформаційному просторі. Крим, який тривалий час вважався найбільшим політичним досягненням Путіна, нині ризикує перетворитися на символ провалу його імперської політики.