Удар по Україні від Мадяра й Навроцького стався не випадково — Безсмертний

Міжнародна конференція з відбудови України URC-2026 у Гданську проходить на тлі одразу двох політичних криз у відносинах Києва із сусідніми державами. Український дипломат і політик Роман Безсмертний в інтерв’ю OBOZ.UA заявив, що дії президента Польщі Кароля Навроцького та прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра можуть бути пов’язаними між собою та збіглися не випадково. На думку Безсмертного, будь-який політичний скандал завдає шкоди, однак водночас дозволяє виявити проблеми, які потребують вирішення. Історія з позбавленням нагород лише посилила напруження між сторонами. За його словами, не варто було порушувати тему орденів, оскільки це лише запускає подальшу ескалацію. Після цього почали з’являтися нові заяви польських політиків, зокрема колишнього прем’єр-міністра Польщі Лєшека Міллера, який заговорив про повернення зброї, переданої Україні на початку повномасштабної війни. Крім цього, нинішня конференція з відбудови України присвячена насамперед питанням майбутнього розвитку держави, зокрема проєктам у сфері зеленої енергетики та нової системи енергозабезпечення. Водночас він звернув увагу на різне бачення заходу польськими політиками. Якщо представники оточення Навроцького говорять про збір коштів для України, то прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголошує на можливостях для польського бізнесу долучитися до відбудови України за рахунок європейського фінансування. Поява на форумі великої бізнес-делегації з Німеччини лише підтверджує, що мова йде про черговий етап розподілу ресурсів між державами, які братимуть участь у майбутньому відновленні України. Окрему увагу політик приділив діям угорського прем’єра Петера Мадяра, який заблокував підтримку відкриття нових переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. Також експерта насторожила синхронність подій у Польщі та Угорщині. «У мене виникає відчуття, що дії Навроцького та Мадяра були певною мірою скоординовані. Адже причин для такого кроку з боку Угорщини фактично не було», — сказав він. Одночасна поява двох кризових ситуацій може бути пов’язана з діяльністю європейських правоконсервативних та правопопулістичних політичних сил, вважає дипломат. Він також звернув увагу, що напередодні відбувалися зустрічі Вишеградської четвірки та представників європейських правих рухів. Коментуючи відсутність президента Володимира Зеленського на конференції, Безсмертний наголосив, що питання участі у таких заходах належить до сфери відповідальності уряду. Водночас він висловив думку, що нинішня ситуація не створювала для президента необхідності проводити окреме примирення з Навроцьким. При цьому польський президент наразі не має визначального впливу на формування політики країни, а його роль значною мірою залишається представницькою. Тому нинішні суперечки не слід зводити до особистого конфлікту між політиками, адже причини кризи є значно глибшими. Безсмертний підкреслив, що жодна зі сторін не відмовиться від власного бачення історії чи національного пантеону героїв. Вихід із нинішньої ситуації можливий лише через системний діалог на різних рівнях — між партіями, парламентами, урядами, президентами та істориками. До цього процесу має долучатися і Європа, оскільки Україна та Польща є частиною спільного європейського простору. Говорячи про політику Мадяра, Безсмертний зазначив, що ще раніше попереджав про можливі несподівані кроки з його боку. Він назвав угорського прем’єра «людиною нарцисичного типу в стилі Трампа», яка має небагато політичного досвіду та залишається позасистемним політиком. Водночас дипломат наголосив, що зміни в позиції Мадяра щодо Європейського Союзу не означають відмови від його політичної ідеології. «Він правий політик і угорський націоналіст, який завжди пам’ятає про історичну Угорщину. Тому не варто очікувати, що Мадяр раптом почне керуватися українськими інтересами. Він буде діяти в інтересах Угорщини», — підсумував Безсмертний. На його думку, блокування українських переговорів щодо членства в ЄС може бути також елементом торгу між Будапештом та Брюсселем у питаннях фінансування та взаємодії з європейськими інституціями.