Україну влітку 2026 року можуть чекати тривалі хвилі спеки, різкі температурні перепади та потужні тропічні зливи.

Фахівці попереджають, що кліматичні зміни в країні відбуваються швидше, ніж у середньому на планеті, а погодні явища стають дедалі менш передбачуваними.

Останнє десятиліття стало найтеплішим за всю історію спостережень. Якщо глобальна температура вже перевищила історичну норму приблизно на 1,5 градуса, то в Україні цей показник досяг близько 2,4 градуса.

Як пояснює завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, одна з головних причин полягає у значній віддаленості більшої частини території країни від океанів, які зазвичай поглинають надлишкове тепло.

За словами фахівців, через порушення звичних атмосферних процесів погода дедалі частіше змінюється буквально за кілька годин. Спекотний день із температурою понад +30 градусів може раптово завершитися сильними зливами, градом та різким похолоданням. Такі погодні контрасти, які раніше були рідкістю, тепер стають звичним явищем.

В Укргідрометцентрі прогнозують, що вже в червні температурний фон буде приблизно на півтора градуса вищим за кліматичну норму. За словами начальниці відділу комунікації з медіа Наталії Птухи, найспекотніша погода традиційно очікується на півдні, сході країни та на Закарпатті. Водночас опади розподілятимуться дуже нерівномірно: періоди посухи чергуватимуться з потужними дощами, коли за кілька годин може випадати місячна норма опадів.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Особливо складною ситуація буде у великих містах. Асфальт, бетон та щільна забудова накопичують тепло вдень і віддають його вночі, створюючи ефект так званої «теплової пастки». Через це температура в мегаполісах часто залишається високою навіть після заходу сонця, що негативно впливає на самопочуття людей.

Лікарі попереджають, що найбільше від спеки страждатимуть люди із серцево-судинними захворюваннями, гіпертонією та цукровим діабетом, а також особи старшого віку. Кардіологиня Сюзанна Солтані радить регулярно контролювати артеріальний тиск, вживати достатньо води, уникати надмірних фізичних навантажень у спекотні години та не припиняти самостійно прийом призначених лікарями препаратів.

Водночас екологи звертають увагу на досвід європейських міст, які вже активно адаптуються до нових кліматичних умов. Зокрема, у чеському місті Брно для боротьби зі спекою використовують озеленені дахи, системи збору дощової води та енергоефективні технології. На думку фахівців, подібні рішення можуть стати необхідністю і для українських міст, адже адаптація до нової кліматичної реальності поступово перетворюється з питання комфорту на питання безпеки та виживання.