Мендель у Карлсона: жалюгідний спектакль, який виглядає як подарунок Кремлю

Колишня прессекретарка президента України Юлія Мендель дала резонансне інтерв’ю американському ведучому Такеру Карлсону — медійнику, якого давно критикують за просування антиукраїнських і проросійських наративів. Сам факт її появи саме на цьому майданчику вже викликав хвилю обурення: для багатьох українців це виглядало не як “відверта розмова”, а як добровільний вихід на сцену, де кожне слово проти України може бути використане російською пропагандою. (The New Voice of Ukraine) Інтерв’ю було опубліковане на YouTube-каналі Карлсона. У ньому Мендель озвучила низку гучних заяв про Володимира Зеленського, війну, НАТО, переговори з Росією та нібито готовність української влади до територіальних поступок. Проблема не лише в самих заявах, а в тому, як вони прозвучали: без доказів, на токсичному для України майданчику і в логіці, яка майже ідеально лягає в кремлівську рамку “Україна сама винна”, “Зеленський заважає миру”, “Захід штовхає Київ воювати”. Мендель прирівняла Зеленського до Путіна Під час розмови Мендель заявила, що не виправдовує російське вторгнення, але одразу почала розмивати очевидну моральну межу між агресором і жертвою. Вона сказала, що війна нібито вже “не чорно-біла”, а далі фактично поставила Зеленського в один ряд із Путіним, назвавши обох “злом”. За повідомленнями NV і TSN, Мендель описувала Зеленського як людину, яка на камеру виглядає м’якою, а поза камерою нібито “нищить людей”. Саме це і стало одним із головних тригерів скандалу. Бо в момент, коли Росія щодня обстрілює українські міста, вбиває цивільних і веде війну на знищення, така риторика виглядає не як критика влади, а як моральна капітуляція перед російською пропагандою. Критики побачили в цьому спробу знецінити відповідальність Кремля й перевести фокус із агресора на українське керівництво. Заяви про НАТО, Донбас і “мир” без доказів Мендель також заявила, що була присутня на зустрічі Зеленського та Путіна у Парижі 2019 року і що Зеленський нібито запевнив Путіна: Україна не стане членом НАТО. Крім того, вона стверджувала, що під час переговорів у Стамбулі 2022 року Зеленський нібито був готовий погодитися на передачу Донбасу Росії, щоб завершити війну. Жодних доказів цих слів вона не надала. (ТСН.ua) В Офісі президента ці заяви категорично відкинули. Там наголосили, що Мендель не брала участі в ухваленні державних рішень і не була причетна до переговорного процесу. Тобто людина, яка не мала доступу до ключових рішень і давно не працює в команді президента, вийшла на міжнародну аудиторію з твердженнями, які можуть мати серйозні репутаційні наслідки для України. (ТСН.ua) У цьому і полягає головна претензія: Мендель не просто “критикувала Зеленського”. Вона винесла на токсичний американський майданчик набір тез, які в зовнішній аудиторії можуть звучати як виправдання російської позиції: Україна нібито могла домовитися, Зеленський нібито не хоче миру, Захід нібито заважає завершенню війни. Саме так ці слова і були сприйняті багатьма українськими журналістами, експертами та коментаторами. (The New Voice of Ukraine) Звернення до Путіна російською: момент, який виглядав особливо принизливо Окреме обурення викликало те, що наприкінці інтерв’ю Мендель перейшла на російську мову і звернулася безпосередньо до Путіна. Вона представила себе як “українську жінку з Херсона” і закликала російського диктатора зупинити війну. Але в контексті всього інтерв’ю це виглядало не як сильний гуманітарний жест, а як принизлива сцена: колишня представниця української влади просить агресора “почути”, паралельно підігруючи тезам, які знімають частину відповідальності з Москви. (The New Voice of Ukraine) Ще більш проблемно, що вона описувала війну через формулу про “слов’ян, які вбивають слов’ян”. Така рамка давно вигідна Кремлю, бо вона стирає ключове: це не “внутрішній конфлікт братніх народів”, а повномасштабна агресія Росії проти України. Реакція в Україні: від обурення до звинувачень у роботі на російський порядок денний Українська реакція була різкою. OBOZ.UA пише, що в українському сегменті інтернету відповіді Мендель сприйняли як підлаштування під риторику Карлсона, а частина її фраз була інтерпретована як заклики до поступок Росії. Там же зазначено, що коментатори звинувачували її в “роботі на Кремль”. (OBOZ.UA) Журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва на Censor.NET подала це як приклад того, як колишні люди з команди Зеленського починають “здавати одне одного”. У її трактуванні Мендель виглядає не викривачкою, а дрібною й ображеною фігурою, яка отримала хвилини слави на чужому антиукраїнському майданчику. (Censor.net) Ольга Айвазовська у NV сформулювала ще жорсткіше: за її оцінкою, Мендель давно б’є не лише по Зеленському, а по Україні, поширюючи наративи, які збігаються з російським порядком денним. Вона також описала це як рух людини, яка втратила формальну роль і намагається повернути увагу будь-якою ціною. (NV) Чому це виглядає як медійне самознищення Мендель могла критикувати Зеленського в українському медіаполі, в західних якісних медіа або в форматі аргументованого інтерв’ю з доказами. Але вона обрала Карлсона — фігуру, яка вже асоціюється з поширенням вигідних Кремлю меседжів про Україну. Після цього її слова автоматично стали не просто “особистою позицією”, а інформаційною зброєю, яку можуть розбирати на цитати російські медіа, Telegram-канали й антиукраїнські політичні групи на Заході. Тому в очах багатьох українців Мендель у цій історії виглядає не сильною, не сміливою і не принциповою. Вона виглядає жалюгідно: як людина, яка винесла образи, амбіції та неперевірені твердження на майданчик, де це може бити не лише по Зеленському, а по всій Україні. І саме тому головний скандал не в тому, що вона “сказала щось проти президента”. Головний скандал у тому, що вона зробила це в момент війни, перед аудиторією, яка часто шукає аргументи проти допомоги Україні, і в формі, яка виглядає як подарунок російській пропаганді.