На Україну, за оцінками експертів, очікує непростий період навесні та влітку 2026 року. Виклики залишатимуться як на фронті, так і в дипломатичній площині, де триває пошук шляхів завершення війни.

Про можливі сценарії розвитку подій розповів військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Дві стратегії наступу РФ
За словами експерта, Росія вже перейшла до активної фази весняно-літньої наступальної кампанії. Її дії базуються на двох ключових підходах.

«Перша — це захоплення чотирьох областей України відповідно до змін у конституції РФ. Друга — створення буферних, санітарних і так званих безпекових зон. Реалізувати це можливо лише за умови залучення додаткових ресурсів, насамперед особового складу, з чим у росіян є проблеми», — пояснює Романенко.

Наразі повністю окупованою Росія вважає Луганську область, хоча українські сили продовжують утримувати частину її території.

Ситуація на фронті: південь і центр
За оцінками експерта, на Херсонському напрямку противник обмежений у ресурсах. Натомість у степових районах Дніпропетровської та Запорізької областей ворог певний час мав просування, однак українські сили здійснили контратаки та відновили контроль над частиною позицій.

Окрему увагу, за словами Романенка, Кремль приділяє Запорізькому напрямку, перекидаючи туди сили з інших ділянок фронту. Попри це, наступ вдалося стримати, а низку населених пунктів — відбити.

Пріоритет — Донеччина
Головною метою Росії залишається Донецька область. За словами експерта, бої точаться за ключові логістичні вузли, від контролю над якими залежить подальше просування.

«Якщо противнику вдасться закріпитися на цих позиціях, він зможе рухатися далі — до Костянтинівки, Дружківки, а потім і до Слов’янська та Краматорська», — зазначає Романенко.

За його словами, ці міста розглядаються як стратегічні цілі, які Росія прагне взяти під контроль до кінця року.

Проблема людського ресурсу
Ключовим фактором для реалізації планів Кремля залишається нестача особового складу. За словами експерта, втрати російської армії перевищують темпи поповнення.

«Росія змушена залучати контрактників і паралельно проводити приховану мобілізацію. Водночас відкрите оголошення мобілізації може викликати внутрішню напругу, тому влада намагається цього уникати», — каже він.

Можливі сценарії розвитку війни
На думку Романенка, за збереження нинішніх тенденцій можливі кілька варіантів розвитку подій. Один із них — перехід на окремих напрямках до оборони або тимчасове зниження інтенсивності бойових дій наприкінці 2026 року.

Водночас не виключається і розширення гібридного тиску Росії на інші країни Європи з метою дестабілізації ситуації в регіоні.

Дедлайни та тактика наступу
Експерт звертає увагу, що погодні умови сприяють активізації бойових дій. Російські сили використовують природні укриття, зокрема лісосмуги, для накопичення техніки та особового складу.

«Ймовірно, ворог і надалі застосовуватиме тактику малих груп і намагатиметься просуватися вперед, використовуючи сезонні умови», — зазначає Романенко.

За його словами, Кремль намагається активізувати наступ до символічних дат, а за потреби переносить дедлайни на осінь.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Перспективи переговорів
Попри активні розмови про можливі переговори, експерт оцінює їхні перспективи стримано. За його словами, позиції сторін залишаються далекими від компромісу.

Водночас він наголошує, що тривалість війни залежить від двох чинників — здатності України чинити опір і ресурсів, які зможе залучити Росія.

Ракетні удари та внутрішні виклики
Романенко прогнозує, що Росія продовжить ракетні та дронові атаки по Україні, намагаючись тиснути на суспільство.

Крім того, ворог може активізувати дії, спрямовані на дестабілізацію внутрішньої ситуації, зокрема у сфері мобілізації.

Експерт підсумовує, що Україні необхідно не лише протистояти військовій загрозі, а й вирішувати внутрішні завдання — удосконалювати мобілізаційні процеси, адаптувати економіку до умов війни та оновлювати законодавство.