Час має значення: коли потрібно їсти, щоб довше залишатися молодими

Час приймання їжі може відігравати важливу роль у процесах старіння організму. Зокрема, як з’ясували вчені, на ці зміни найбільше реагують серце та печінка. Про це повідомляє Earth.com. Дослідження, засноване на даних Національного обстеження здоров’я та харчування США (NHANES), яке проаналізувала дослідниця Медичного університету Фуцзянь Мейся Рен, показало: найнижчий ризик старіння спостерігається у людей, які вечеряють не пізніше 21:00. Водночас оптимальний час для приймання їжі залежить від конкретних органів. Для організму загалом і серця найкращим виявився проміжок між 15:00 і 17:00, а для печінки — між 17:00 і 19:00. Науковці пояснюють це впливом пізніх приймань їжі на циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник організму. У нічний час активізуються процеси відновлення, однак травлення може їм перешкоджати. Зокрема, це пов’язано з підвищенням рівня інсуліну та пригніченням аутофагії — природного механізму очищення клітин. Важливим фактором також виявився час сніданку. У людей, які відкладали перший прийом їжі до полудня, ризик старіння організму був на 61% вищим, ніж у тих, хто снідав до 8 ранку. Окрему увагу дослідники приділили тривалості так званого «харчового вікна» протягом доби. Якщо період без їжі перевищував 16 годин, ризик старіння організму зростав більш ніж удвічі, особливо це стосувалося серцево-судинної системи. Водночас органи реагують на режим харчування по-різному. Найбільш чутливими виявилися серце та печінка, тоді як нирки демонстрували меншу залежність. Із віком цей вплив посилюється: після 40 років зв’язок між графіком харчування та старінням стає більш вираженим. Дослідження також виявило відмінності між чоловіками та жінками. У чоловіків час вечері сильніше пов’язаний зі старінням органів, тоді як у жінок більший вплив має тривалість харчового вікна. Водночас навіть якісний раціон не компенсує порушений режим харчування: пізні або нерегулярні приймання їжі пов’язані з гіршими показниками старіння. Автори наголошують, що дослідження має певні обмеження, оскільки базується на одноразових даних і не встановлює причинно-наслідкових зв’язків. Однак отримані результати свідчать, що час приймання їжі може бути важливим чинником здорового старіння поряд із калорійністю та якістю раціону.