2 млн ухилянтів і 290 тисяч справ: що відбувається з мобілізацією в Україні

Україна опинилася перед серйозними викликами у сфері мобілізації на тлі повномасштабної війни, що триває. Ситуація ускладнюється ще й зовнішніми факторами, зокрема загостренням конфліктів на Близькому Сході, які, за словами Володимира Зеленського, можуть впливати на рівень міжнародної підтримки країни. Про це повідомляє The Independent. Видання нагадує, що ще в січні міністр оборони України Михайло Федоров заявляв про значні масштаби проблеми: близько 2 млн українських чоловіків перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування через проблеми з військовими документами, а ще приблизно 200 тисяч — у статусі самовільного залишення частин. На цьому тлі міжнародна увага також зміщується. Останнім часом адміністрація Трампа зосередилася на протистоянні з Іраном, тоді як переговори щодо завершення війни зайшли в глухий кут, а Володимир Путін активізував весняний наступ. Водночас характер бойових дій в Україні суттєво трансформувався. Якщо на початку 2022 року домінувала активна оборона, то нині війна набула затяжного та виснажливого характеру, і багато військових не розраховують на швидке повернення з фронту. Саме в такому контексті у січні було озвучено масштаби мобілізаційної проблеми. За даними української прокуратури, з 2022 року відкрито близько 290 тисяч проваджень проти військовослужбовців за самовільне залишення частин. Паралельно з цим у мережі з’являються відео, на яких військові або призовники демонструють втечі через Карпати до сусідніх країн. 37-річний Денис, який нині уникає мобілізації, розповідає про зміну власного ставлення до служби. «На початку війни я сам пішов до призовного пункту. Тоді всі йшли і казали: „Беріть нас!“ Я був таким самим. Мені сказали: „Ти нам ще не потрібен, йди додому, ми тебе покличемо“. «Пізніше я побачив усе, що відбувалося — несправедливість, безліч людей, які відкуплюються, недоторканні, а інших запихають в бус, незважаючи на хвороби. Зараз у мене хворий батько, і я маю про нього піклуватися. Якщо я втрачу руку чи ногу, я більше нікому не зможу допомогти. Але якщо росіяни знову опиняться під Києвом, і всі служитимуть — тоді я теж поїду», — додає він. На передовій військові розвідувальних підрозділів визнають, що перебувають у стані виснаження, однак продовжують службу через свою критичну важливість. Поблизу Запоріжжя оператор безпілотника розповів, що три роки безперервно перебував на фронті як піхотинець, перш ніж перейти до роботи з дронами. «Люди сприймають службу в армії як квиток в один кінець, бо не бачать ротацій», — каже Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах. «Якби вони знали, що воюватимуть один рік, і на цьому все, і зможуть відпочити, то вони були б більш схильні вступати до армії. Це питання психологічне, бо якщо подивитися на кількість чоловіків, у нас достатньо людських ресурсів, щоб продовжувати боротьбу протягом 10 років і навіть більше. Ключова проблема полягає в тому, як керувати цими ресурсами та як створювати психологічні стимули, бо якщо ви побачите армію ухилянтів від призову, вам самим не захочеться воювати», — каже депутат. У Слов’янську майор піхотного батальйону повідомив про зловживання з боку командування: за його словами, командир вимагав хабарі за надання відгулів, встановлював плату за уникнення відправки на передову та продавав пайки й ресурси, призначені для військових, які залишили службу. За роки війни Україна пройшла значну трансформацію — від армії радянського зразка до одного зі світових лідерів у сфері сучасної війни з використанням безпілотників. Водночас частина військових наголошує, що підходи окремих керівників залишаються застарілими, а «радянська» культура байдужості до особового складу досі не подолана. Ухилення від мобілізації в Україні супроводжується серйозними ризиками: людей можуть затримувати просто на вулицях і направляти до найнебезпечніших ділянок фронту з мінімальними шансами на повернення. Унаслідок цього багато громадян змушені переховуватися, уникаючи публічних місць і побоюючись примусового доставлення до військкоматів. «Дайте цим людям впевненість у тому, що вони отримають гарну підготовку та хорошого командира, і більшість із них підуть. Покращте підготовку, покращте якість сержантів та офіцерів нижчого рівня, і ви отримаєте нормальну чисельність мобілізації. Краще думати не про кількість, а про їхню якість», — наголосив командир Третього армійського корпусу ЗСУ, бригадний генерал Андрій Білецький.