Під час поминальних днів після Великодня, зокрема на Радоницю, яка цього року припадає на 21 квітня, українцям радять відмовитися від деяких звичних практик. Йдеться, зокрема, про використання смартфонів на кладовищі та присутність маленьких дітей без належного розуміння значення події.

Про це розповів священник Православної Церкви України, військовий капелан ЗСУ отець Тарас Видюк. Він пояснив, на що варто звернути увагу під час вшанування пам’яті померлих і які традиції потребують переосмислення.

Що варто приносити на кладовище

За словами священника, головним у поминанні є не матеріальні речі, а молитва. Саме вона має найбільше значення для душ померлих. Водночас сучасна практика використання пластикових квітів і вінків, як зазначає отець Тарас, шкодить довкіллю, адже такі вироби довго не розкладаються й забруднюють землю.

«Сучасна практика використання пластикових квітів і вінків, на жаль, шкодить довкіллю, довго розкладається і забруднює землю, тому ми, як християни, покликані шанувати пам’ять наших рідних з любов’ю до Бога і до Його створіння, тому слід обирати більш екологічні способи. Найкращою альтернативою є живі квіти, декоративні рослини в горщиках або сухі букети з природних матеріалів. Вони прикрашають місце поховання, не шкодять природі та зберігають символіку шани та пам’яті. Також пам’ять можна вшановувати свічками та лампадками, обираючи екологічні варіанти, — пояснив священник. — Ці дії мають глибокий духовний зміст і допомагають нам підтримувати живий зв’язок із тими, хто відійшов у вічність».

Він наголосив, що традиція приносити на могили їжу, напої чи дорогі речі не є обов’язковою і поступово відходить, адже головне — духовна складова, а не зовнішні атрибути.

Як поводитися на кладовищі

Священник підкреслює, що під час відвідування кладовища важливо дотримуватися стриманості та тиші. Поминальний день варто розпочинати з відвідин храму, а вже після цього вирушати на цвинтар.

На самому кладовищі не слід голосно розмовляти, сваритися або користуватися телефоном у гучному режимі.

«Не слід кричати, сваритися або використовувати телефон у гучному режимі. Кожен приходить сюди з власним смутком і молитвою, тому важливо створити атмосферу тиші та благоговіння».

Після відвідин могили, за словами священника, варто перехреститися, звернутися до Бога з молитвою за душу померлого та подумки згадати його з теплом.

«Не важливо, скільки слів ви скажете, а те, щоб ваші думки і молитви були чистими та від щирого серця. Церква вчить, що саме така внутрішня молитва приносить душі спокій і втіху, а зовнішні слова — лише її супровід», — додав отець Тарас.

Чи варто брати дітей на кладовище

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Щодо присутності дітей священник зазначає: їх можна брати із собою, однак лише тоді, коли вони здатні усвідомити значення цього місця як простору молитви і пам’яті.

Малюки до 5–6 років зазвичай ще не розуміють суті поминальних традицій, тому їх перебування на кладовищі має бути нетривалим і під постійним наглядом дорослих.

Діти віком від 6 до 10 років уже можуть долучатися до вшанування пам’яті: слухати пояснення, ставити свічки, молитися та допомагати доглядати за могилами.

Підлітки від 10 років і старше здатні повноцінно брати участь у поминальних заходах, дотримуючись відповідної поведінки та проявляючи повагу до інших.