Кінезіотейпування, яке широко застосовують у спорті та реабілітації, не має переконливої доказової бази щодо ефективності у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату. Як свідчить дослідження, опубліковане в журналі BMJ Evidence-Based Medicine, еластичні стрічки можуть давати лише тимчасове полегшення болю, однак суттєво не впливають на процес одужання.

Про це повідомляє видання Nauka.

Що показало дослідження

Науковці провели масштабний аналіз 128 систематичних оглядів, які охоплювали понад 15 тисяч пацієнтів із 29 різними діагнозами. У межах дослідження оцінювали вплив тейпів на силу м’язів, рухливість суглобів та якість життя. Результати продемонстрували суттєві недоліки доказової бази, адже більшість проаналізованих робіт мають низьку методологічну якість.

Виявилося, що ефект від тейпування лише незначно перевищує плацебо. Полегшення болю та покращення здатності до виконання повсякденних дій є короткочасними і швидко зникають. Крім того, тейпи майже не впливають на фізичні показники, якщо порівнювати їх із активною фізіотерапією, зокрема вправами. Водночас серйозних побічних ефектів не зафіксовано, хоча інколи використання стрічок може викликати свербіж або подразнення шкіри.

Ефективні альтернативи

Натомість існують методи з доведеною ефективністю для підтримки здоров’я суглобів і м’язів. Зокрема, регулярна фізична активність має значний позитивний вплив. Дослідження показують, що систематична ходьба може знизити ризик болю при остеоартриті колін майже на 40%.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Також корисною є активність із навантаженням, наприклад стрибки, які допомагають запобігти деградації хрящової тканини. Саме тому подібні вправи рекомендують навіть в умовах низької гравітації, зокрема для астронавтів.

Окрему увагу вчені звертають на роль харчування. Вживання певних пребіотиків може сприяти зменшенню болю в колінах і покращенню сили м’язів, демонструючи ефективність, співставну зі стандартною фізіотерапією.

Попри популярність кінезіотейпів, які з’явилися ще у 1970-х роках, наукова спільнота наголошує: наразі немає достатніх підстав вважати їх ефективним методом лікування захворювань опорно-рухового апарату.