Кому дісталося майно УПЦ КП після смерті Філарета

Як церковна спадщина перетворилася на юридичну суперечку і чому повернути її майже неможливо Після смерті почесного патріарха Філарет питання майна Київського патріархату знову опинилося в центрі уваги. Йдеться не лише про окремі будівлі, а про символи впливу, авторитету та присутності церкви в Україні. Водночас юридична реальність виявилася значно складнішою, ніж позиція самої УПЦ КП. У другому абзаці важливо зазначити, що про це пише видання “Телеграф”, яке проаналізувало долю активів після створення Православна церква України. Журналісти дійшли висновку, що після Об’єднавчого собору 2018 року УПЦ КП втратила статус юридичної особи, а її майно перейшло до новоствореної структури. Як майно перейшло до ПЦУ Ключовим моментом стала ліквідація УПЦ КП як юридичної особи. Попри заяви про збереження прав на активи, судові рішення остаточно закріпили передачу майна ПЦУ. Остаточну крапку поставив Верховний Суд у 2021 році, визнавши законність цих змін. Серед найцінніших об’єктів — Володимирський собор у Києві та патріарша резиденція. Собор перейшов до ПЦУ, однак Філарету дозволили довічно проводити там богослужіння. Після його смерті храм остаточно закріпився за новою церковною структурою. Складнішою є історія з резиденцією на вулиці Євгена Чикаленка. Земельна ділянка та, ймовірно, сама будівля нині оформлені на Київську митрополію ПЦУ. За оцінками, її вартість може сягати кількох мільйонів доларів, що робить об’єкт одним із найдорожчих активів колишнього патріархату. Чи залишилися активи у громад Попри ліквідацію центральної структури, в Україні формально залишаються громади, які зберігають назву УПЦ КП. Однак, як пояснюють експерти, більшість із них фактично вже входять до ПЦУ, просто не завершили юридичне переоформлення документів. — Все абсолютно переписано на ПЦУ ще в 2019 році, тому все воно є частиною ПЦУ, — зазначає релігієзнавиця Людмила Філіпович. — Ніхто судитися з цією церквою не буде, і я не уявляю, як УПЦ КП буде захищати свої права, адже вони не зареєстровані. А ПЦУ не віддасть ні грама того, що, як вони вважають, належить їхній церкві. Фахівці також підкреслюють, що реальна кількість громад, які залишилися поза ПЦУ, є невеликою. У більшості випадків мова йде не про окрему структуру, а про формальні записи в реєстрах, які не відображають фактичного стану речей. Таким чином, юридично майно Київського патріархату вже інтегроване до структури ПЦУ. Можливості перегляду цих рішень практично відсутні, а питання повернення активів залишається радше теоретичним, ніж реальним сценарієм.