В Україні триває дія воєнного стану та загальної мобілізації, у межах якої призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років, за винятком тих, хто має чинне бронювання або законну відстрочку.

У матеріалі пояснюється, які зміни почнуть діяти з 1 квітня, кого можуть мобілізувати насамперед і що слід враховувати військовозобов’язаним.

До якого числа триває мобілізація в Україні

Воєнний стан і загальну мобілізацію в Україні продовжено ще на 90 днів — із 3 лютого до 4 травня 2026 року. Відтак призов триває протягом усього періоду дії воєнного стану та може бути продовжений, якщо парламент ухвалить відповідне рішення.

Механізм мобілізації загалом залишається незмінним: на службу можуть призвати чоловіків, які є придатними за станом здоров’я та не мають підстав для відстрочки.

Мобілізація в Україні: що зміниться від 1 квітня

Із 1 квітня 2026 року в Україні продовжує діяти оновлений підхід до мобілізації. Йдеться не про запуск нової системи, а про посилення контролю та перехід до цифрового формату взаємодії з військовозобов’язаними.

Суттєвих змін у самій логіці мобілізації немає, однак держава намагається зробити процес більш прозорим і керованим. Основні нововведення стосуються обліку даних, оформлення відстрочок і перевірки бронювання працівників.

Фактично це означає посилення адміністрування: військовозобов’язаних частіше перевірятимуть, а інформацію про них звірятимуть між різними державними базами.

Повістки в «Резерв+»: як вони переходять в електронний формат

Однією з ключових змін є активне впровадження електронного військового обліку. Держава поступово переводить документи та сповіщення у цифровий формат.

Зокрема, повідомлення про повістки можуть надходити в електронному вигляді, постановка на військовий облік відбувається автоматично, а дані синхронізуються між державними реєстрами. Система також може автоматично фіксувати порушення, зокрема неявку до ТЦК.

Водночас паперові повістки повністю не зникають, але їхня роль поступово зменшується, адже основна інформація зберігається в електронних системах.

Відстрочку можна оформити онлайн, але перевірки стали суворішими

Змінився і підхід до оформлення відстрочок. Подати документи тепер можна дистанційно, без обов’язкового відвідування ТЦК, що спрощує процедуру.

Водночас контроль за підставами для відстрочки значно посилився. Наразі діє централізована перевірка документів і ведеться боротьба з фіктивними підставами.

Особливу увагу приділяють випадкам, коли громадяни намагаються уникнути мобілізації через оформлення догляду за родичами без фактичних підстав, формальне навчання або сумнівні медичні довідки.

Таким чином, подати документи стало простіше, але підтвердити право на відстрочку — складніше.

Бронювання працівників: контроль за компаніями посилили

Зміни торкнулися і підприємств, які бронюють своїх працівників. Держава ретельніше перевіряє, чи відповідає компанія критеріям критично важливої для економіки або оборони, а також достовірність даних про працівників.

Зокрема, посилено перевірки статусу підприємств, інформації з податкових і пенсійних реєстрів, а також вимоги до рівня зарплат і фінансової дисципліни.

Очікується, що це дозволить зменшити кількість випадків фіктивного працевлаштування та незаконного бронювання.

Водночас сама процедура бронювання не змінилася: воно, як і раніше, надається на визначений строк, зазвичай до шести місяців, після чого потребує поновлення.

Хто не підлягає мобілізації

Основні правила залишаються незмінними. Мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, тоді як жінки можуть вступити до Сил оборони лише добровільно.

Не підлягають призову особи з інвалідністю, а також ті, хто має належно оформлену відстрочку або бронювання.

Хто має право на відстрочку

Закон визначає перелік категорій громадян, які можуть отримати відстрочку. Серед них — люди з інвалідністю, особи, непридатні до служби за станом здоров’я, батьки трьох і більше дітей, одинокі матері чи батьки, опікуни, родичі загиблих військовослужбовців, звільнені з полону, студенти денної або дуальної форми навчання, працівники критично важливих підприємств, а також окремі категорії держслужбовців, науковців і педагогів.

Чи можуть мобілізувати після 50 років

Окремих правил для чоловіків віком понад 50 років законодавство не передбачає — вони підлягають мобілізації на загальних підставах.

«Тобто такі особи також підлягають мобілізації на загальних умовах у разі визнання військово-лікарською комісією їх придатними до військової служби та відсутності підстав для отримання відстрочки», — пояснила адвокатка Марина Бекало.

Водночас на практиці осіб старшого віку мобілізують рідше. У разі призову їх частіше залучають до виконання завдань забезпечення — як водіїв, механіків або в логістичних підрозділах.

Однак за наявності бойового досвіду чи необхідної спеціальності, зокрема медичної або інженерної, мобілізація можлива незалежно від віку.

Кого призивають у першу чергу

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Плани мобілізації визначає Генеральний штаб ЗСУ, який формує завдання для територіальних центрів комплектування з урахуванням потреб у спеціалістах. Такі документи не є публічними.

«Такі розпорядження та мобілізаційні завдання не перебувають у відкритому доступі та є службовою інформацією», — зазначила Марина Бекало.

Водночас на практиці першочергово мобілізують військовозобов’язаних із бойовим досвідом, фахівців із дефіцитними спеціальностями, осіб, придатних за станом здоров’я, а також тих, хто не має відстрочки чи бронювання.

До якого віку можуть призвати чоловіків

Граничний вік мобілізації для більшості військовозобов’язаних становить 60 років. Це означає, що чоловіка можуть призвати навіть у 59 років за умови придатності до служби.

Для вищого офіцерського складу цей поріг вищий — до 65 років.

Чи будуть нові правила для ТЦК

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15076, який передбачає уточнення правил роботи територіальних центрів комплектування. Зокрема, пропонується заборонити примусове затримання громадян, чіткіше врегулювати перевірку документів і обмежити застосування сили під час мобілізаційних заходів.

Втім наразі документ не ухвалений, тому чинні правила роботи ТЦК залишаються без змін.

Раніше повідомлялося, що мобілізація в Україні може зазнати суттєвих змін у найближчий час, і українські посадовці вже двічі коментували це питання.