Сон часто називають своєрідною суперсилою, яка впливає на наше здоров’я, інтелект і емоційний стан. Довгий час вважалося, що ідеальна тривалість нічного відпочинку становить рівно вісім годин, однак сучасні дослідження доводять: ця цифра є умовною і не може бути універсальною для всіх.

Про це повідомляє The Guardian.

Чому хронічне недосипання руйнує організм

Попри те, що не всім необхідно спати саме вісім годин, регулярний брак сну справді негативно впливає на організм. Вчені виявили існування глімфатичної системи — механізму очищення мозку, який активується під час сну і допомагає виводити токсини. Зокрема, йдеться про бета-амілоїди, накопичення яких пов’язують із розвитком хвороби Альцгеймера.

Професор Гай Лешцінер, невролог і спеціаліст із порушень сну, наголошує, що проблеми зі сном у середньому віці можуть підвищувати ризик деменції в майбутньому. Окрім цього, недосипання збільшує ризик серцево-судинних захворювань, інсультів, послаблює імунну та дихальну системи, а також впливає на сприйняття болю, роблячи людину більш чутливою до нього. Фактично всі системи організму залежать від якості відпочинку.

Міф про вісім годин: як визначити свою норму

Рекомендація спати 7–8 годин базується на узагальнених статистичних даних і не враховує індивідуальні особливості організму. Найкращим показником достатнього сну є самопочуття протягом дня. Якщо людина спить менше, але не відчуває втоми, добре концентрується і не має потреби додатково відпочивати, це може свідчити про її природну схильність до коротшого сну.

Натомість тривожними сигналами є постійна дратівливість, емоційне виснаження та залежність від кофеїну. Особливо небезпечна звичка компенсувати втому кавою у другій половині дня, а ввечері вдаватися до алкоголю як засобу для засинання, адже такий «відпочинок» не забезпечує повноцінного відновлення організму.

«Є справді чудові дані про те, що втомлений мозок має тенденцію запам’ятовувати негативні переживання, але забувати позитивні. Тож якщо ви відчуваєте, що пригнічені і сприймаєте світ у негативному світлі, це може бути ознакою того, що ви не отримуєте одну з найважливіших речей для свого здоров’я», — зазначає професор Рассел Фостер, керівник Інституту сну та циркадної нейронауки Оксфордського університету.

Безсоння та недосипання: у чому різниця

Фахівці підкреслюють, що безсоння і недосипання — це різні стани. Безсоння — це неможливість заснути навіть за наявності сильного бажання, тоді як недосипання виникає через свідоме скорочення часу сну. Показовим є простий приклад: людина, яка недосипає, легко засне вдень, тоді як людина з безсонням навіть у таких умовах не зможе заснути.

Дослідження також свідчать, що люди з безсонням часто неправильно оцінюють власний стан. Їм здається, що вони майже не спали, хоча об’єктивні показники демонструють близькі до норми результати. Саме тому вони рідше стикаються з довгостроковими наслідками, характерними для хронічного недосипання.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Пам’ять, креативність та небезпека позмінної роботи

Якісний сон є критично важливим для продуктивності та здатності вирішувати складні завдання. Під час глибокого сну, який переважає на початку ночі, відбувається закріплення інформації в пам’яті. Дослідження показали, що люди, які добре виспалися, значно частіше знаходять рішення складних завдань, ніж ті, хто не спав.

Водночас спроби компенсувати недосипання у вихідні можуть порушити біологічні ритми. Пізнє пробудження без ранкового світла дестабілізує внутрішній годинник організму. Особливо це стосується людей із позмінним графіком роботи, у яких постійні збої циркадних ритмів змушують організм працювати в режимі стресу.

Водночас науковці заспокоюють молодих батьків, які часто страждають від нестачі сну. За їхніми словами, батьківство стимулює когнітивну активність і формує так званий мозковий резерв, що частково компенсує негативний вплив тимчасового недосипання.