Наступ ЗСУ на південному напрямку: які перші результати

Українські сили провели успішні контратаки, звільнивши значні території в Запорізькій та Дніпропетровській областях, що змінило динаміку конфлікту на півдні країни. Українські Збройні Сили розпочали скоординовані наступальні дії на південному напрямку наприкінці січня 2026 року, зосередившись на ключових районах біля Гуляйполя, Степногірська та Олександрівського напрямку. Ці операції призвели до звільнення кількох населених пунктів і значних територій, змусивши російські сили відступити. Події збіглися з відключенням систем супутникового зв'язку Starlink для російської армії, що, на думку експертів, могло вплинути на ефективність українських атак, пише ВВС. Наступальні дії ЗСУ проходили в режимі обмеженої інформації, доки президент Володимир Зеленський не оголосив про звільнення 300 квадратних кілометрів території в інтерв'ю 20 лютого. Головнокомандувач Олександр Сирський пізніше уточнив, що з кінця січня українські сили відновили контроль над 400 квадратними кілометрами та вісьмома населеними пунктами на Олександрівському напрямку. Речник десантно-штурмових військ Вадим Карпяк підтвердив, що операція спрямована на зрив планів противника щодо просування вглиб Запорізької та Дніпропетровської областей, підкресливши її динамічний характер. Американський Інститут вивчення війни оцінив звільнену територію скромніше – у 165 квадратних кілометрів, відзначаючи продовження обмежених контратак з боку України. Речник Південного угруповання Владислав Волошин пояснив, що цифри включають як "сіру зону", так і очищені від ворога райони, де проводилися зачистки від диверсантів. Геолокаційні дані свідчать про просування українських сил північніше Степногірська та Гуляйполя, зокрема в районах сіл Лук'янівське, Приморське, Добропілля та Тернувате. Найзначніші успіхи зафіксовано на Олександрівському напрямку, де ЗСУ відтіснили російські сили від околиць Великомихайлівки та Покровського, продовжуючи пробивати оборону в напрямку сіл Андріївка, Вербове та Єгорівка. Це дозволило витіснити противника з території Дніпропетровщини, захопленої минулого літа. Активну роль у наступі відіграє Перший окремий штурмовий полк, бійці якого наблизилися до околиць села Солодке, раніше розташованого глибоко в тилу ворога. Командир полку Дмитро Філатов зазначив, що ключовими цілями операції є звільнення Дніпропетровської області та зупинка просування російських сил у бік Запоріжжя, з відкиданням їх за річку Гайчур. За його словами, Гуляйполе має менш стратегічне значення через своє розташування, тоді як висоти біля Оріхова є критичними для оборони обласного центру. Операція спрямована на стабілізацію фронту, покращення тактичних позицій та примушення ворога витрачати резерви не за своїм планом, без амбіцій глибокого контрнаступу. Аналітики проєкту DeepState вважають дії ЗСУ обмеженими, з потенціалом ескалації, якщо вдасться зламати темп противника та налагодити логістику. Співзасновник Роман Погорілий наголосив, що звільнені території залишаються "сірою зоною" через постійні спроби росіян контратакувати. Українське командування підтверджує перекидання російських сил, включаючи артилерію та десант, на цей напрямок, що свідчить про пріоритет Запорізького фронту для весняної кампанії Кремля. Генштаб ЗСУ фіксує зростання боєзіткнень біля Гуляйполя, з 36 сутичками 25 лютого, що є одним з найвищих показників. Російське міноборони ігнорує українські успіхи, продовжуючи заявляти про власні просування в регіоні. Ці події підкреслюють зміну балансу сил на півдні, з потенціалом для подальших стратегічних зрушень.