Таємниця Кривавого водоспаду: чому в Антарктиді тече червона вода

Дослідники Антарктиди пояснили причину раптових викидів іржаво-червоної води поблизу Кривавого водоспаду. Як з’ясувалося, поява характерного потоку пов’язана з просіданням поверхні льодовика Тейлора та змінами тиску глибоко під кригою. Про це повідомляє Earth.com. Йдеться про унікальне природне явище в Сухих долинах Мак-Мердо, де періодично з-під льоду виривається солоний розсіл. У вересні 2018 року спеціальний трекер зафіксував просідання поверхні льодовика саме в той момент, коли камера зафіксувала черговий викид червоної рідини. Геолог Пітер Т. Доран з Університету штату Луїзіана дійшов висновку, що цей потік є ознакою короткочасного підльодовикового дренажу. Протягом кількох тижнів поверхня льоду поступово опускалася, а згодом частково відновлювалася. Це свідчить про імпульсний скид розсолу під високим тиском. Що відбувається під льодовиком Під товщею криги накопичується солона вода. Коли тиск зростає, система не може утримувати його безкінечно. Вага льодовика та його повільний рух проштовхують розсіл у тріщини, звідки він виривається назовні короткими імпульсами. Передбачити такі викиди складно, оскільки навіть незначні зміни тиску або блокування каналів можуть відтермінувати їх на місяці. Завдяки високій концентрації солі розсіл залишається рідким навіть за надзвичайно низьких температур. Упродовж тисячоліть повторне замерзання підвищує концентрацію солей, підтримуючи циркуляцію рідини під льодом. Хімічний склад розсолу допомагає вченим отримати інформацію про породи та відкладення під льодовиком Тейлора. Чому вода має червоний колір Іржавий відтінок з’являється через залізо. Коли розсіл виходить на поверхню та контактує з повітрям, відбувається окиснення: залізо реагує з киснем і швидко набуває червоного забарвлення. Саме ця реакція й створює ефект «кривавого» водоспаду. Вперше червоний потік зафіксували ще 1911 року. Нині ця ділянка перебуває під охороною відповідно до природоохоронних правил Антарктики. Щоденні знімки з камер поблизу озера Бонні засвідчили нове забарвлення від 19 вересня 2018 року, і його площа поступово зростала. Одночасно датчики температури зафіксували охолодження води на глибині. Поєднання кількох незалежних джерел даних підтвердило факт підльодовикового дренажу. Під час події поверхня льодовика просіла приблизно на 1,5 сантиметра, а швидкість його руху зменшилася майже на 10%. Зменшення тиску біля основи призводить до того, що лід щільніше притискається до скельної породи й рухається повільніше. Вплив на озеро та мікроорганізми На глибині близько 18 метрів вода в озері охолола до 1,5 °C. Щільний розсіл міг проникнути на рівень із подібною густиною, після чого поширитися горизонтально. Це порушило стабільну стратифікацію води та могло вплинути на розподіл поживних речовин. У Сухих долинах життя зосереджене в обмежених екосистемах, тому навіть невеликі зміни можуть позначатися на балансі ресурсів. Повітряні сенсори та радар, що проникає крізь лід, виявили глибокі канали солоної води під долиною. За оцінками вчених, резервуар розсолу ізольований під льодом уже від трьох до п’яти мільйонів років. У цьому середовищі існують мікроорганізми, які замість кисню використовують сполуки заліза та сірки. Через унікальність екосистеми доступ до території суворо контролюється, щоб уникнути забруднення. Що це означає для науки Кривавий водоспад нині розглядають як природний механізм скидання тиску, що об’єднує льодовик, скельну основу та озеро в єдину систему. У наступних польових сезонах науковці планують розширити мережу датчиків, аби з’ясувати, чи впливають кліматичні зміни на частоту підльодовикових викидів і динаміку руху розсолу.