Енергетична криза, спричинена масованими російськими обстрілами, загострила суспільну дискусію щодо готовності українських міст до надзвичайних ситуацій. Особливої уваги набула різниця між Харковом і Києвом: на тлі стабільнішої ситуації у прифронтовому місті столиця опинилася в умовах глибокого енергетичного дефіциту. Критика пролунала і з боку президента Володимира Зеленського, і від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який заявив, що Київ виявився значно менш підготовленим до кризових сценаріїв, ніж Харків.

Втім, експерти закликають не спрощувати ситуацію. За їхніми словами, такі оцінки мають не лише технічне, а й політичне підґрунтя, зважаючи на напружені відносини між центральною владою та мером столиці Віталієм Кличком. Водночас фактом залишається те, що Харків діє оперативніше й ефективніше реагує на виклики війни. Після публічних заяв в Офісі президента ухвалили рішення створити постійний координаційний штаб для Києва та переглянути низку обмежень, зокрема правила комендантської години у періоди сильних морозів.

Віталій Кличко, своєю чергою, відкинув закиди та наголосив, що місто робить усе можливе для стабілізації ситуації. Він також звернув увагу на те, що за роки повномасштабної війни не мав жодної особистої зустрічі з президентом, що, на його думку, ускладнює координацію дій.

Політика чи реальна недбалість
Президент Центру «Стратегія ХХІ» та експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар вважає, що критика частково відповідає реальному стану справ, однак відповідальність не може лежати виключно на місцевій владі. За його словами, захист столиці є завданням національного рівня, а без належної участі центральної влади звинувачення виглядають некоректними. Він підкреслює, що питання координації та підтримки Києва залишалося поза належною увагою.

Оцінюючи ситуацію в Харкові, експерт зазначає, що місту вдалося ефективніше використати міжнародну донорську допомогу для закупівлі обладнання когенерації. При цьому Харків отримував підтримку з боку держави, тоді як у випадку Києва такої допомоги фактично не було.

Чому Харків виявився більш підготовленим
Михайло Гончар нагадує, що саме Харків першим зазнав масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі ще у вересні 2022 року, коли було зруйновано Харківську ТЕЦ-5. Місто пройшло надзвичайно складний опалювальний сезон, після чого місцева влада зосередилася на диверсифікації генерації та розосередженні енергетичних потужностей за рахунок донорських коштів. Саме це нині дозволяє Харкову краще протистояти новим атакам.

Чому досвід Харкова і Житомира не використали у Києві
За словами експерта, ситуація у столиці розвивалася інакше. Масовані удари по енергетичній інфраструктурі Києва почалися лише у листопаді 2022 року і були спрямовані насамперед на підстанції, що живлять регіон, а не безпосередньо на об’єкти в межах міста. Через це в столиці робили ставку на відновлення магістральних мереж, тоді як Харків паралельно інвестував у власну генерацію.

У результаті Харків нині виявився більш готовим до повторних атак. Експерт констатує, що цей досвід, як і приклад Житомира, де ще до війни системно працювали над енергетичним самозабезпеченням, у Києві фактично проігнорували.

ППО як ключовий фактор виживання столиці
Окремо Михайло Гончар наголошує, що жодні заходи міської влади не будуть ефективними без надійного протиповітряного захисту. Київ є стратегічною ціллю, де зосереджені не лише енергетичні об’єкти, а й органи державного управління. Останні удари, за словами експерта, продемонстрували, що система ППО спрацювала не так ефективно, як раніше, і саме це стало вирішальним чинником масштабних відключень.

Енергетичний дефіцит і удари по атомній генерації
Київ традиційно залишається енергодефіцитним містом, яке значною мірою залежить від постачання електроенергії з Рівненської АЕС. Саме ці лінії передачі нині перебувають під постійними атаками ворога. За словами експерта, Росія намагається повторити сценарій, який уже застосовувала раніше, — відрізати столичний регіон від атомної генерації.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Морози, відновлення та паніка
Ситуацію ускладнюють сильні морози й складні погодні умови, які значно сповільнюють відновлювальні роботи. Це призвело до зупинки наземного електротранспорту та хвилі чуток про можливе закриття магазинів. Водночас експерт запевняє, що продовольче забезпечення столиці залишається стабільним, а фото порожніх полиць активно використовуються ворогом для нагнітання паніки.

За його словами, торговельні мережі оптимізували роботу, тимчасово закривши малолюдні точки, тоді як магазини біля житлових кварталів продовжують працювати. Асортимент загалом збережений, за винятком окремих швидкопсувних товарів.

Прогноз: нові удари попереду
Найближчими днями ситуація в Києві залишатиметься складною. Поява російських розвідувальних безпілотників над столицею свідчить про підготовку нових атак. Експерт закликає не розраховувати на швидке покращення, а готуватися до тривалого періоду низьких температур і нових ударів по енергетичній інфраструктурі, водночас наголошуючи, що Україна також готує відповідь по ворожих енергооб’єктах.