Призначення Кирила Буданова на чолі Офісу президента є чітким сигналом того, що Україна остаточно переходить до моделі держави воєнного часу та готується до довготривалого протистояння, завершення якого поки не має чітких часових орієнтирів.

Таку оцінку висловив публіцист і політичний аналітик Віталій Портников у своєму новому відеозверненні на YouTube.

На його переконання, країна дедалі більше відходить від класичних цивільних механізмів управління й починає жити за принципами держави-фортеці, для якої війна стала визначальним фактором існування.

«Призначення Буданова може змінити саму сутність діяльності Офісу президента, але зовсім не обов’язково створити нового фаворита Володимира Зеленського. Тим більше, що за шість років перебування при владі люди, які тяжіють до одноосібного правління, зазвичай навчаються працювати без будь-яких фаворитів», — зазначає Портников.

Журналіст вважає показовим сам факт того, що колишній керівник Головного управління розвідки очолив Офіс президента. На його думку, це означає, що ОП може трансформуватися з політико-адміністративної структури в орган, який за своєю логікою більше нагадує ставку Верховного головнокомандувача, ніж інституцію, орієнтовану на парламентські чи суто президентські процеси.

Можливі виклики у взаємодії з військовим керівництвом

Портников звертає увагу, що Буданов має багаторічний досвід роботи безпосередньо в системі Сил оборони. Це, на думку аналітика, може призвести до того, що він відчуватиме себе значно впевненіше у військових питаннях, ніж у сфері цивільного державного управління.

«І тут виникає важливе питання: як вибудовуватиметься взаємодія між керівництвом Збройних сил України та Офісом президента і чи не з’являться ті самі виклики та тертя, які існували в період, коли Андрій Єрмак намагався допомагати Володимиру Зеленському безпосередньо керувати парламентом, урядом та іншими інституціями», — наголошує Портников.

Він підкреслює, що подальша ефективність цієї моделі значною мірою залежатиме від готовності самого Буданова до співпраці з керівництвом ЗСУ. Якщо ж він наполягатиме на власній виключній компетентності у ключових питаннях функціонування армії, це може створити додаткові труднощі, особливо з огляду на перспективу нових викликів упродовж наступних років війни на виснаження.

Війна як довготривала реальність

Портников також зазначає, що на сьогодні не видно реальних передумов для швидкого завершення війни — ані з політичної, ані з воєнної точки зору.

«Хоча, відверто кажучи, компетентний військовий на чолі Офісу президента в країні, для якої війна стала повсякденною реальністю і не має близької перспективи завершення, може бути цілком логічним вибором з погляду інституційної зрілості такої держави», — зауважує він.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Аналітик додає, що це призначення також можна розглядати як відповідь Росії, яка паралельно вибудовує власну систему управління за логікою воєнної мобілізації.

Чи пов’язане призначення з виборчою темою

Коментуючи припущення про те, що таким кадровим рішенням Володимир Зеленський нібито намагався усунути потенційного конкурента на майбутніх президентських виборах, Портников висловлює скепсис.

За його словами, поки не з’являться реальні шанси на завершення війни, говорити про вибори не доводиться. А коли політична ситуація дозволить повернутися до виборчого процесу, коло фаворитів може виявитися зовсім іншим, ніж це уявляється сьогодні.