Українські діти опинилися в полоні у Путіна і Кім Чен Ина 

Українських дітей вивозять до таборів Північної Кореї

З початку повномасштабного вторгнення Росія примусово вивезла десятки тисяч українських дітей з окупованих територій. Тепер до цього списку додалася Північна Корея — одна з найзакритіших країн світу.

Те, що подається як «дитяча дипломатія» і «культурний обмін», насправді є частиною політики знищення української ідентичності. Дітей відправляють за тисячі кілометрів, мілітаризують навіть у дитячих садках і готують до війни проти власної батьківщини. 

Світ тільки зараз починає усвідомлювати масштаб злочину, який може стати одним із доказів геноциду, пише Телеграф.

Коли «дружба народів» означає викрадення

Росія вже не вперше використовує дітей як інструмент пропаганди. У 2024–2025 роках делегації з окупованих територій України почали возити до дитячого табору «Сондовон» у КНДР. Організатором виступає рух «Перші» разом із захопленим кримським «Артеком». Такі поїздки Росія називає «розвитком дружніх відносин», але насправді це легалізація тоталітарного режиму КНДР руками українських дітей і демонстрація світу: «ці території вже наші, а діти — російські». Кількість учасників поки що невелика, але сам факт існування такого «обміну» шокував навіть американських сенаторів.

Паралельно фіксуються поїздки до Китаю та Індії. Кожна така подорож — це ще один крок до стирання української ідентичності й перетворення дітей на «амбасадорів» країни-агресора.

Мілітаризація без гальм: від садочка до «Юнармії»

Натомість на окупованих територіях процес ідеологізації лише прискорюється. У дитячих садках запровадили «Розмови про важливе». Інструкторів з військової підготовки зобов’язали мати щонайменше три місяці «бойового досвіду». Вік участі в центрах типу «Воїн» знизили до 12 років. Відвідування окупаційних шкіл і навіть членство в «Юнармії» стали примусовими — особливо на Херсонщині та Запоріжжі. 

Батьки не мають можливості уникнути цього конвеєра: відмова означає репресії.

За даними березня 2025 року, із 1,8 мільйона учасників «Юнармії» вже 12 тисяч беруть безпосередню участь у бойових діях. Попри всі розмови про «мирний план», Росія не просто не знижує темпи — вона робить мілітаризацію дітей ще жорсткішою.

Найважче — повернути тих, хто вже «зламаний»

Дітей вивозять не лише на «тимчасові зміни». Тисячі влаштовують у російські сім’ї на постійне проживання, змінюють імена й документи. Повернути найменших — найскладніше: вони швидко забувають українську мову, рідних і навіть своє походження. Підлітків, які пам’ятають, хто вони, вдається витягнути частіше, але їх меншість. Російська омбудсменка Львова-Бєлова публічно хвалиться, як «ламала» всиновленого хлопця з Маріуполя — це не випадкова зізнання, а частина стратегії: привласнити собі частину українського покоління і зробити з нього ворогів України.

За 2025 рік додому вдалося повернути приблизно тисячу дітей. Це крапля в морі порівняно з десятками тисяч зниклих.

Світ реагує: від шоку до нових механізмів

Інформація про поїздки до КНДР викликала в американських політиків справжній шок. Юристка Катерина Рашевська під час слухань у Сенаті США навела конкретні прізвища — Міша і Ліза вже були в північнокорейському таборі. Російські пропагандисти одразу почали істерити — значить, влучили в больову точку. 3 грудня 2025 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію «Повернення українських дітей» — 92 держави підтримали. Документ активізує спеціалізовані агенції ООН і дає надію на скоординовані дії під наглядом нового спецпредставника з питань дітей у війнах Ванесси Фрейзер.

Головним посередником залишається Катар, допомагають ініціативи Меланії Трамп і Південно-Африканської Республіки. Кожна повернута дитина — це маленька перемога, яку Росія намагається використати для власного відбілювання.

Час працює проти викрадачів. Чим більше світу дізнається правди — тим важче Росії приховувати сліди злочину, який вже називають геноцидом. І тим ближче день, коли кожна українська дитина буде вдома.