Фатальний дедлайн для Кремля: Трамп дає лише 14 днів

Під час свого першого президентського терміну Дональд Трамп неодноразово обіцяв важливі рішення «через два-три тижні». І на другому терміні, особливо в контексті відносин із Росією, він дотримується тієї ж тактики. У середу, 28 травня, Трамп знову заявив, що йому потрібно приблизно півтора-два тижні, аби з’ясувати, чи не вводить його в оману Володимир Путін. Якщо з’ясується, що вводить, Трамп пообіцяв «відреагувати дещо інакше». Однак про запровадження нових санкцій не йшлося — президент США підкреслив, що не хоче зривати потенційну угоду з Росією. Втім, про ці «два-три тижні» та про «близькість домовленостей» Трамп говорить ще з квітня. І Путін, затягуючи час, активно цим користується. Як повідомив спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог, США нині чекають на офіційний письмовий документ з боку Росії, який у Кремлі називають «меморандумом» щодо припинення вогню. Київ свій варіант уже передав і Вашингтону, і Москві. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав Росію не зволікати й надати відповідь без затягування — не чекати понеділка. Саме на понеділок, 2 червня, глава МЗС РФ Сергій Лавров запропонував провести другий раунд перемовин у Стамбулі. Але чи відбудеться ця зустріч? І головне — чи зважиться Трамп на нові санкції проти Росії найближчими тижнями? Економічний тиск: шанс для США змусити Кремль до поступок Під час пресконференції 28 травня президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що війну вдасться завершити у червні 2026 року — тоді, на його думку, російська економіка найбільше відчує дію санкцій. При цьому Зеленський зазначив, що адміністрація Трампа чекає на поступки від Кремля, тому наразі утримується від нових обмежень. Крім того, як у США, так і в Європі є побоювання, що нові санкції перекриють можливість для діалогу з Москвою. Західні економісти вже неодноразово попереджали: найскладніше для російської економіки буде саме у 2026 році. До цього спричинилося й падіння цін на нафту, частково спровоковане торговельною війною, яку розв’язав сам Трамп. Експерти переконані: якби США посилили тиск на російський банківський сектор, «тіньовий» флот і контроль за дотриманням чинних санкцій, це суттєво ускладнило б здатність Кремля продовжувати агресію. «Російська економіка тріщить по швах. Якщо нафта впаде нижче $50 за барель, це стане критичним ударом. Додаткові санкції можуть змусити покупців російської нафти переорієнтуватися. Це не дасть миттєвого ефекту, але за пів року це позначиться і на полі бою», — заявила директорка Інституту Маккейна при Університеті Аризони Евелін Фаркас у коментарі Bloomberg. Попри падіння цін, російська нафта продовжує надходити до Індії. За даними Bloomberg, перші з майже 200 танкерів, які ще в січні були під санкціями адміністрації Байдена, знову працюють на РФ. І навіть попри м’яку політику Трампа щодо Москви, відсутність нових санкцій і фактичну зупинку контролю за їх дотриманням, Росія продовжує отримувати нафтові прибутки для фінансування війни. Однак, як зазначив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль після зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо, у разі відмови Росії від припинення вогню без умов, санкційного удару не уникнути. Вадефуль наголосив: Трамп вклав чимало політичних зусиль, щоб посадити Путіна за стіл переговорів. «Але Путін цього не зробив. Сподіваюся, зустріч у Стамбулі все ж відбудеться. Але ми всі — Україна, Європа і США — маємо спільну позицію: переговори потрібні вже зараз, без жодних попередніх умов», — сказав німецький дипломат у коментарі CNN. Стамбул, раунд другий: спроба затягнути час 28 травня глава МЗС РФ Сергій Лавров запропонував провести новий раунд переговорів у Стамбулі 2 червня та оголосив про наявність російського «меморандуму», у якому викладено бачення Москви щодо припинення війни. Але Кремль відмовився завчасно передати документ Києву чи Вашингтону, звинувативши Україну в «тиску». «Росія сама запропонувала зустріч у понеділок і початок обговорення. А наполягати на негайній передачі документа — це неконструктивно», — заявив речник Путіна Дмитро Пєсков. Київ погодився на переговори в Стамбулі, але за умови — Росія має надати свій документ. За словами міністра оборони України Рустема Умєрова, Москва обіцяла це зробити після обміну полоненими «1000 на 1000», що відбувся минулої неділі. Втім, відомо, що всі ключові вимоги Кремля давно не змінилися: зупинка мобілізації та постачань зброї Україні, нейтралітет і відмова від НАТО, виведення українських сил із чотирьох окупованих областей. Крім того, за інформацією Reuters, Росія також домагається письмових гарантій від Заходу щодо припинення розширення НАТО і скасування частини санкцій, зокрема розмороження $300 млрд активів Центробанку РФ. Ці вимоги є неприйнятними для України та Заходу. Але Путін сподівається, що зможе утримати Трампа у переговорному процесі. Адже головна мета Кремля — капітуляція України — залишається незмінною. Та чи усвідомлює це Трамп? 28 травня він знову заявив, що Путін «грається з вогнем». Але до нових санкцій не дійшло. Два тижні тому саме Трамп ініціював першу за три роки зустріч у Стамбулі, яка не принесла результатів. І якщо США знову тиснутимуть на Україну без тиску на Москву — результат буде аналогічним. Вашингтон під тиском: Трамп вагається, Конгрес тисне У США зростає тиск на адміністрацію Трампа. Конгресмени обговорюють законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя, який передбачає 500% тариф на імпорт із країн, що купують російську нафту та газ. Але такий сценарій виглядає малоймовірним, адже Трамп нещодавно сам скасував 145% мита на китайський експорт, а Китай — один з основних покупців російської нафти. Втім, це не означає, що документ не можуть змінити. Тиск ЗМІ й законодавців зростає. Але, за даними численних витоків, Трамп переконаний: економічні відносини США та РФ можна зберегти, якщо припинити війну будь-якою ціною — навіть ціною поступок України. Проте Європа зберігає тверду позицію. У середу, 29 травня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі з Володимиром Зеленським у Берліні чітко озвучив її: «Ми в Європі стоїмо за ті цінності, які формувалися століттями — свободу і демократію. І ми готові боротися за них».