В Україні незабаром святкуватимуть одне з найбільших церковних свят — Воскресіння Христове. Мовознавці нагадують, як правильно називати це свято та його традиційні атрибути українською мовою.

“Великдень” чи “Пасха” — яка назва правильна?

Чи правильно казати "Пасха" і "куліч": пояснюємо різницю

Чимало українців помилково називають це свято “Пасха”, хоча в усіх словниках закріплено назву “Великдень”. Як пояснює кандидат філологічних наук Роман Дубровський, слово походить від виразу “великий день”. Ще один варіант назви — “Воскресіння Христове”, який часто використовується в урочистому стилі та художній літературі.

У словнику Бориса Грінченка слово “Пасха” відсутнє, хоча в інших лексичних джерелах воно трапляється та означає єврейське свято Песах. У деяких регіонах України в розмовній мові та церковній традиції використовують слово “паска”, проте воно більше стосується великодньої випічки.

Як правильно називати великодні страви?

Чи правильно казати "Пасха" і "куліч": пояснюємо різницю

Солодкий обрядовий хліб, який випікають на Великдень, має назву “паска”. Цей термін походить від назви єврейського свята Песах, що пояснюється спільним проживанням українців і євреїв. Водночас слово “куліч” є русизмом і не вживається в українській мові.

Ще один поширений русизм — “творог”. Правильний український відповідник — “сир” або “домашній сир”. Тому замість “творожна паска” слід казати “сирна паска”.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Крашанки, писанки чи “яєчка”?

Чи правильно казати "Пасха" і "куліч": пояснюємо різницю

Розфарбовані до Великодня яйця називають “крашанками” (якщо вони однотонні) або “писанками” (якщо розписані орнаментом). Слово “яєчка” вживати недоречно, оскільки воно має інше значення.

Отже, правильно: Великдень, паска, сирна паска, крашанки, писанки.