Українці часто отримували прізвища, які відображали професії їхніх предків, що дозволяє без труднощів визначити людей, які належали до української еліти.

Про такі родові імена пише мовознавець Юліан Редько у своїй праці “Сучасні українські прізвища”. Наприклад, він зазначає, що важко визначити походження прізвища “Медик”.

Хоча Редько припускає, що це прізвище могли отримувати лише люди з медичною освітою, які не мали зв’язку з народною медициною чи знахарством, він зауважує, що латинське слово “medicus” не було широко поширене на українських землях.

Серед людей, що займалися освітою, існували також досить рідкісні та цікаві прізвища. Наприклад, наші предки могли дати родове ім’я “Філософ”, “Логік”, “Книжник”.

Загалом же вчителі та освітяни здебільшого отримували більш зрозумілі прізвища, такі як “Шкільнюк”, “Шкільник”, “Школяр”, “Школик”, “Школун”.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Люди, які займалися мистецтвом і заробляли на цьому, часто мали прізвища на кшталт “Малярик”, “Маляренко”, “Маляр”. Натомість художників без особливого таланту часто називали “Богомазами” або “Богомазюками”, і з часом ці прізвиська стали родовими іменами.

Люди, чия професія була пов’язана з музикою, зазвичай мали прізвища “Співак” або “Півець”. Однак останній варіант, ймовірно, стосувався дяків-псаломників, які були церковними співцями. А прізвища “Реєнт” та “Регенчук” походять від слова “регент”, що означає “диригент”, і пов’язані з формуванням хору.