Ексголова Фонду держмайна провернув масштабні корупційні схеми: як він відмивав гроші

Колишній голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Дмитро Сенниченко опинився в центрі одного з найбільших корупційних скандалів.

Сенниченка підозрюють у створенні схем, які завдали збитків державним підприємствам на сотні мільйонів гривень, а також у можливому відмиванні мільярдів гривень. Попри ці звинувачення, колишній чиновник разом зі співучасниками зумів втекти за кордон.

Кілька років тому Дмитро Сенниченко вважався зразковим державним управлінцем із бездоганною репутацією. Його позиціонували як реформатора та борця з корупцією. Однак, як свідчать матеріали слідства, за час перебування на посаді голови ФДМУ він міг організувати багаторівневу схему, яка приносила величезні збитки державі.

Слідство звинувачує Сенниченка у створенні механізмів, які дозволяли незаконно виводити кошти з державних підприємств. Йдеться не лише про сотні мільйонів гривень збитків, але й про підозри у відмиванні мільярдів.

Після викриття махінацій ексголова ФДМУ залишив Україну. Разом із ним країну покинули й інші фігуранти справи. Це дозволило їм уникнути правосуддя, зокрема й за звинуваченнями, які висувають Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Місце перебування Дмитра Сенниченка наразі офіційно не розголошується. Утім, за даними журналістів, він може перебувати за кордоном, де витрачає гроші, отримані внаслідок корупційних схем.

Примітно, що за час своєї роботи Сенниченко користувався довірою не лише українських інституцій, але й міжнародних партнерів. Він встиг переконати як вітчизняних, так і американських посадовців у своїй доброчесності. Зокрема, його діяльність позитивно оцінювали в Державному департаменті США.

У 2021 році Блінкен публічно хвалив Сенниченка, вважаючи його прикладом у боротьбі з корупцією. Як він заявляв, ексголова ФДМУ не піддався спокусі хабаря у 5 мільйонів доларів за призначення директора Одеського припортового заводу, а замість цього звернувся до правоохоронців. Однак згодом стало відомо, що Сенниченко, за версією слідства, одночасно організовував корупційні схеми з одними партнерами і “зливав” інших конкурентів до НАБУ.

Дружина Сенниченка та його партнери
Дружина Сенниченка, Леся Чміль, також має бездоганну репутацію: кандидатка психологічних наук, випускниця КНУ ім. Шевченка, власниця MBA. Вона працювала в ключових державних установах і запускала Єдиний державний портал електронних сервісів. Однак, за словами слідства, Чміль не могла не знати про корупційні схеми чоловіка.

Слідство виявило, що на зарплату в 56 тисяч гривень Сенниченко офіційно не міг дозволити дорогі подарунки, але на день народження його спільник подарував Лесі автомобіль Porsche Macan вартістю 60 тисяч доларів. На цій машині вона, як і її чоловік, залишила Україну.

У квітні 2024 року Леся Чміль подала позов про розлучення, мотивуючи це тим, що “спільне життя з відповідачем не склалося”. Офіційно пара, яка прожила у шлюбі 24 роки та має двох дітей, вже не разом. Однак у березні того ж року суд заарештував рахунки Чміль, які, як виявило слідство, зберігали великі суми в різних банках. Наприклад, на одному з рахунків у “Прокредит Банку” було 204 тисячі євро.

Попри арешт рахунків, Сенниченко та його партнери витрачають мільйони за кордоном. Один із учасників схеми, Андрій Гмирін, через свої компанії в ОАЕ придбав нерухомість на Лазуровому узбережжі Франції вартістю 5 мільйонів євро, а також яхту за 5,5 мільйонів євро. Частину цих активів уже арештовано в різних країнах.

Сам Сенниченко після скандалу у 2022 році став керівником компанії NEWFORM LAB у Валенсії, що дозволяє йому залишатися на плаву, попри міжнародне розслідування.

Підозрювані судяться з правоохоронцями через адвокатів, а самі сидять за кордоном
Головних фігурантів масштабної корупційної справи на чолі з Дмитром Сенниченком оголошено в розшук. Правоохоронці з’ясували, що частина підозрюваних, зокрема Андрій Гмирін, покинули Україну за невідомих обставин, а наразі проживають у різних країнах світу, продовжуючи витрачати зароблені на схемах мільйони.

Андрій Гмирін перебуває у міжнародному розшуку з червня 2023 року. За даними системи “Аркан”, востаннє він легально перетинав кордон, повертаючись в Україну в лютому 2022 року. Надалі Гмирін, імовірно, виїхав з країни незаконно, оскільки дані про його виїзд відсутні. Водночас у березні 2023 року він звернувся до українського консульства в Дубаї, щоб отримати закордонний паспорт.

Слідчі також встановили, що IP-адреси, з яких Гмирін заходив у додаток “Дія”, розташовані в таких країнах, як ОАЕ, Австрія, Італія, Мальдіви та Туреччина.

Що стосується Дмитра Сенниченка, він залишив Україну в серпні 2022 року. До цього ексголова Фонду держмайна проживав у маєтку в передмісті Києва, в Українці. У листопаді 2023 року правоохоронці намагалися вручити йому нову підозру, однак знайшли в будинку лише батька його дружини, який відмовився приймати документи. У результаті підозру залишили в поштовій скриньці.

Разом із Сенниченком за межами України наразі перебувають ще сім учасників схеми. Вони активно витрачають свої мільйони на елітну нерухомість, автомобілі та яхти. Наприклад, у країнах Європейського Союзу правоохоронцям вдалося домогтися арешту частини майна підозрюваних, включаючи нерухомість та коштовності. Проте в Об’єднаних Арабських Еміратах процес арешту майна ускладнений і майже неможливий через місцеві закони.

Слідство оприлюднило деталі щодо схем Сенниченка
Сенниченка підозрюють у створенні злочинної організації, яка у 2019–2021 роках привласнила понад 500 млн гривень з державних підприємств. Йдеться, зокрема, про махінації на “Одеському припортовому заводі” (ОПЗ) та “Об’єднаній гірничо-хімічній компанії” (ОГХК). Загальна сума відмитих коштів, за оцінками слідства, перевищує 10 млрд гривень.

У 2020 році Сенниченко домігся призначення лояльних членів наглядової ради ОПЗ, які, своєю чергою, затвердили “свого” директора заводу — Миколу Парсентьєва. За участю цього керівництва було продовжено договори з підконтрольною компанією, яка платила за переробку сировини за заниженими тарифами.

Згодом, щоб уникнути підозр, організували конкурс на вибір нового постачальника. Але навіть після перемоги іншої компанії конкурс скасували, повернувши “свого” підрядника. У результаті таких дій підприємство зазнало збитків на суму понад 390 млн гривень лише за період травня–грудня 2020 року.

У 2020 році за ініціативою Сенниченка в.о. директора ОГХК було призначено британця Пітера Девіса, який не володів ані українською мовою, ані знаннями місцевого законодавства. За вказівкою з “верхівки”, підприємство уклало низку контрактів із чеською компанією, підконтрольною раднику голови ФДМУ, про продаж сировини за заниженими цінами.

Найгучнішим епізодом стало те, що титановмісний концентрат, проданий через Чехію, фактично потрапив до підприємств у Росії та тимчасово окупованому Криму. Це завдало державі збитків у понад 118 млн гривень.

Хоча Сенниченко публічно позиціював себе борцем із корупцією, подавши декілька заяв до НАБУ у 2019–2020 роках, слідство довело його причетність до масштабних схем. У 2022 році він залишив Україну, як і більшість інших учасників угруповання.

Наразі правоохоронці заочно арештували Сенниченка, але повернути вкрадені кошти буде непросто. Значна частина активів уже витрачається за кордоном, а діяти в деяких юрисдикціях, як-от в ОАЕ, українським слідчим вкрай складно.