Жорстоке протистояння поліції та мітингувальників: чи вдасться грузинам перемогти у протистоянні проросійській владі

Уже кілька днів у Грузії вирують масові протести, спрямовані проти замороження переговорів про вступ країни до ЄС до 2028 року, про яке оголосив глава уряду країни Іраклій Кобахідзе, й проти фальсифікації виборів. Починаючи з 30 листопада, тобто після заяви Кобахідзе, масові протести розпочалися не тільки у Тбілісі, але й у Батумі, Кутаїсі, Поті, Телаві та інших містах. Проти протестувальників застосовують водомети й гумові кулі, а десятки людей заарештовано за "непідкорення законним наказам поліції та дрібне хуліганство". Грузинська опозиція вважає, що країна швидкими темпами рухається до диктатури, а керівна партія "Грузинська мрія" та її "господар" Іванішвілі, який нажив статків у РФ, дедалі сильніше втягують її в орбіту Кремля. На тлі народних протестів почали подавати у відставку грузинські дипломати. До критики дій парламенту приєдналася й певна частина великого бізнесу. Протести набирають обертів У Грузії не вщухають протести. Епіцентром протесту залишається центральна тбіліська площа біля парламенту. Сюди щовечора стікаються протестувальники, і з кожним днем ці акції все менш схожі на колишні спокійні протести, які супроводжувалися музичним оформленням. Початок народного гніву був через те, що "Грузинська мрія" оголосила про перемогу на парламентських виборах, які опозиція назвала сфальсифікованими. Проте ще більший гнів та опір у Грузії викликав той факт, що керівна партія заявила про припинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року, хоча у конституції країни чітко прописано мету вступу до ЄС. Це моментально викликало ще масовіші протести з огляду на те, що, за різними опитуваннями, 70-80% жителів країни хотіли б її вступу до Євросоюзу. Тбілісі, Зугдіді, Батумі, Кутаїсі, Горі – географія акцій протестів розширюється, як і їхні масштаби. Здається, чинна грузинська влада переоцінила власні сили – рішення відкласти переговори з ЄС політично необґрунтоване, оскільки не відображає реального запиту значної частини грузинів на прагнення бути частиною Європи. Майбутній розвиток подій поки що залишається туманним, але, якщо розрахунок влади й був на демонстрацію сили, то він не спрацював, адже жорстокі затримання та побиття демонстрантів спецназом у перші ночі протестів збільшили кількість протестувальників у рази. При цьому міцно тримати владу у своїх руках у керівної партії та її засновника Іванішвілі мотивація велика – надто багато нажито ворогів усередині країни та недругів на Заході. Втрата влади може призвести до того, що Саакашвілі опиниться на волі, а Іванішвілі займе його місце за ґратами. Президентка протесту Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що вважає парламент нелегітимним. Вона додала, що має намір залишатися на своїй посаді "доти, доки не з'явиться законно обраний парламент". Рішення керівної партії "Грузинська мрія" відкласти вступ до ЄС пані Зурабішвілі назвала конституційним переворотом. "Легітимного парламенту немає, а, відповідно, нелегітимний парламент не зможе обрати нового президента. Тож жодної інавгурації не може бути. І мій мандат триває, доки не буде сформовано легітимно обраний парламент", – заявила Зурабішвілі у телезверненні. Зі свого боку, прем'єр Грузії Кобахідзе зазначив, що проведення будь-яких переговорів з опозиційними силами "виключене". Він також відкинув вимоги протестувальників щодо проведення нових парламентських виборів і дав зрозуміти, що влада навіть не розглядає подібний варіант. Грузія є парламентською республікою, в якій президент має номінальні повноваження, але попри це Зурабішвілі зараз стає ключовою фігурою опору політиці керівної партії. 14 грудня у Грузії мають відбутися вибори президента країни, які проходять у парламенті. Керівна партія "Грузинська мрія" планує обрати нового президента за допомогою своєї парламентської більшості. Влада втрачає моноліт Сотні службовців міністерств закордонних справ, оборони, освіти та юстиції країни підписали відкриті листи, в яких засудили заморожування переговорів як неконституційне. Низка університетів заявила, що призупиняє навчання на тлі заворушень, вони закликали уряд переглянути свою позицію. Понад 135 грузинських дипломатів підписали заяву, яка засуджує рішення влади відкласти переговори щодо вступу до ЄС до 2028 року. Декілька грузинських послів на знак протесту подали у відставку, зокрема: посол Грузії у США Давид Залкаліані, посли Грузії у Болгарії та Нідерландах, а також в. о. посла Італії. Свою посаду залишив і заступник міністра закордонних справ Теймураз Джанджалія. Висловили відданість курсу на вступ до ЄС і НАТО й кілька десятків співробітників міноборони Грузії. Частина співробітників Конституційного суду Грузії також закликала владу переглянути рішення про замороження переговорів про вступ до Євросоюзу. Вони вважають, що це рішення уряду "ігнорує конституційну волю громадян Грузії" і суперечить статті основного закону, згідно з якою конституційні органи мають вжити всіх заходів для забезпечення повної інтеграції Грузії в ЄС та НАТО. Заяви про відданість європейському та євроатлантичному курсу Грузії та 78 статті конституції у відповідь на рішення влади зробили співробітники інших держустанов і відомств, зокрема тбіліської мерії та Національного банку Грузії. На цьому тлі радіостанція Tbilisi FM93.5 стверджує, що прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе та голова Служби держбезпеки (СДБ) Григол Лілуашвілі найближчим часом будуть змушені подати у відставку. З посиланням на власні джерела радіостанція стверджує, що проросійський олігарх і фактичний господар "Грузинської мрії" – Бідзіна Іванішвілі – незадоволений. Та запевняє, що сплеск масових протестів у Грузії останніми днями став для нього несподіванкою; й Іванішвілі вважає, що голова СДБ "не додивився", а Кобахідзе зробив недостатньо правильні заяви. Великий бізнес підтримав мітингувальників Два найбільші банки країни Bank of Georgia і TBC Bank, оператори зв'язку Magticom і Silknet, девелопер ORBI Group, а також найбільша автодилерська компанія країни Tegeta виступили проти рішення уряду призупинити євроінтеграцію і підтримали мітингувальників, повідомляє The Bell. "Європейське та євроатлантичне майбутнє Грузії – це історичний вибір абсолютної більшості нашого народу, який закріплений 78 статтею конституції Грузії. Ми твердо переконані, що тимчасове призупинення євроінтеграції суперечить волі грузинського народу та конституції Грузії. TBC завжди був і залишається безумовним прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії", – йдеться в заяві TBC Bank. Компанія Magticom засудила дії силовиків щодо розгону протестувальників, а Tegeta зазначила, що поточна кризова ситуація завдає шкоди майбутньому країни й загрожує "розвитку та загальним цілям". Розпочався серйозний процес ерозії влади Після того, як грузинська влада просто сфальсифікувала результати виборів, причому сфальсифікувала не як звичайно на 5-6%, а їм довелося сфальсифікувати набагато більше, десь 15-17%. Звісно, що все це викликало у грузинів невдоволення та запит на протест. Потім сама влада надала ще більший тригер для старту дійсно масових протестів – своєю заявою про припинення процесу євроінтеграції. У мене таке відчуття, що чинна грузинська влада досить усвідомлено пішла на це для того, щоб викликати протест, який, можливо, перетече в насильство, що зрештою дозволить їм справді зачистити політичне поле Грузії, обмежити громадянські свободи й так далі. Принаймні, на мій погляд, першочерговий план був саме таким. Але вони не чекали на нинішній розмах і масштаб невдоволення – зазначив аналітик Грузинського центру стратегічного аналізу Гела Васадзе. За словами експерта, потрібно добре розуміти, що саме сьогодні відбувається у Грузії – це протест активної частини суспільства, і лідери опозиції там звичайні рядові учасники. На сьогодні вони не мають високої популярності. Тому лідери десь є, якісь політичні заяви роблять, але протест – сам собою, політики – самі собою. Принаймні нині. "Щодо численних заяв від держслужбовців на підтримку вимог протестувальників, то розпочався дуже серйозний процес ерозії влади. Тобто багато держчиновників просто відіграють назад, мовляв, вибачте хлопці, так, ми були готові на багато, але на таке не підписувалися. Це означає, що кейс стосовно євроінтеграції – насправді маркер того, буде Грузія в російській орбіті впливу чи не буде. Брати участь у здачі Грузії "русскому міру" сьогодні не готовий ніхто. І, скажімо прямо, дуже багато з тих, хто голосував за "Мрію", вони ж голосували, вірячи в те, що влада домовиться з Європою і буде все як раніше. А зараз, коли вони бачать, що відбувається насправді, звичайно ж, ситуація зовсім інша", – зазначив Васадзе. Щодо подальшого розвитку подій, то, за словами Гели Васадзе, Зурабішвілі зараз запропонувала повернути старий парламент, аби вийти легітимним шляхом із цієї ситуації і, відповідно, провести нові вибори. Найімовірніше, влада на це не піде, і тоді вже можливий варіант, що буде створено окремий політичний центр – і держава з апаратом управління переходить під урядування цього центру. "Звісно, що ситуацію у країні може заспокоїти, якщо "Мрія" згадає, що крім як уперед є ще й задній хід, і просто прибере свої скажені закони, які було проголосовано, і погодиться на перевибори. Адже там далеко не тільки закон про іноагентів, є набагато серйозніші закони про суди та про виборчу систему. Є й третій варіант – це те, що Іванішвілі та "Грузинській мрії" вдається, попри те, що в неї обмежений силовий ресурс, придушити протести й зачистити політичне поле Грузії, а ми все ж таки опиняємось в "русском мірє". Мені важко сказати, що буде далі, але я сподіваюся, що останнього варіанта все ж не буде", – зазначив Гела Васадзе.