Кабмін планує “заморозити” мінімалку: які наслідки це може спричинити

Кабінет міністрів начебто "задля економії" в проєкті бюджету на 2025-й на фоні порівняно високої прогнозної інфляції (9,5%) відмовився переглядати соцстандарти. Мінімалку планують залишити на рівні всього 8000 грн. Цієї суми не вистачить навіть на те, щоб придбати базовий набір продуктів та послуг. Високою мінімальна зарплата вважається, якщо її розмір сягає 60% від середньої по країні. В Україні ж наступного року мінімалка може бути на рівні всього близько 32,7%. При тому досвід минулих років показує: насправді підвищення мінімальної зарплати сприяє детінізації економіки та збільшенню бюджетних надходжень. Про те, якою має бути мінімалка, чому "заморожування" соцстандартів не допомагає заощаджувати, читайте в матеріалі. Який ефект на бюджет має зростання мінімалки Дискусію щодо того, як на бюджет впливає підвищення мінімалки, можна було завершити ще у 2017-му. Тоді, починаючи з 1 січня, мінімалку підвищили вдвічі (з 1600 до 3200 грн). Це рівноцінно тому, щоб зараз підняти мінімалку до 16 тис. грн. Проти такого рішення виступили в НБУ, вказавши на ризики "зростання соціальної напруженості й активізації тиску на уряд з метою подальшого підвищення соціальних стандартів, які не узгоджені зі зростанням продуктивності економіки, що може призвести надалі до посилення інфляційного тиску". Однак такі побоювання виявились марними. Інфляція за 2017-й була всього на 1,3 в.п. вищою, ніж роком раніше. А вже через рік опустилась до цільового показника менш як 5%. Тобто насправді жодного стрибка цін не відбулась. Натомість доходи місцевих бюджетів зросли на 38%, податкові надходження до загальної скарбниці – на 23%. Крім того, це стимулювало зростання економіки додатково на 0,5% ВВП та дозволило збільшити бюджет Пенсійного фонду на 51 млрд грн. Як зростання мінімалки впливає на бюджет, можна побачити, навіть використовуючи найсвіжішу статистику. У січні 2024-го надходження від ПДФО були всього на 2,2 млрд грн більшими, ніж у січні 2023-го. У січні-лютому загальні збори ПДФО порівняно з 2023-м знизились на 1,7 млрд грн. З 1 березня мінімалку збільшили з 7100 до 8000 грн, а надходження від ПДФО зросли порівняно з 2023-м на 14,5 млрд грн. Дійсно, разом із цим зростають видатки бюджету на зарплати в бюджетному секторі. Більше доводиться платити й бізнесу. Однак ідеться виключно про той бізнес, який зараз офіційно платить всього 8 тис. грн зарплати. При тому середня зарплата в Україні становить 21,5 тис. грн. Левова частка тих, хто платить податки з мінімалки, насправді більшу частину видають у конвертах. Дійсно, збільшення мінімальної зарплати призводить до збільшення частини витрат. Однак, як показав досвід минулих років, таке збільшення компенсується збільшенням надходжень у бюджети різних рівнів. Мінімалка у 8000 грн не відповідає фактичному прожитковому мінімуму Вже зараз в Україні прожитковий мінімум для працівника – понад 9 тис. грн. Наступного року ця сума збільшиться щонайменше на рівень інфляції і може сягнути близько 10 тис. грн. У результаті всі українці, які працюють на мінімальну зарплату, опиняться за межею бідності. Позиції щодо розміру мінімалки серед парламентарів, які й мають утвердити проєкт бюджету на 2025-й, розійшлись. Наприклад, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який опікується наповненням бюджету, заявив, що не підтримуватиме рішення щодо "заморожування" мінімалки. "Якщо ми хочемо, щоб люди залишались тут жити й працювати, щоб повертались ті, хто поїхав, – не можна надсилати сигнал, що розрив у рівні соціальних стандартів тут і в Європі, який і так є достатньо великим, найближчими роками тільки збільшуватиметься. Сподіваюсь, що уряд змінить свою позицію і це питання буде переглянуто під час розгляду бюджету на наступний рік. З великою ймовірністю уряд від цього відступить", – сказав він. Водночас голова бюджетного комітету Роксолана Підласа, навпаки, у своїх інтерв'ю пояснює, чому немає коштів на підвищення мінімалки. У Європейському Союзі рекомендують своїм країнам встановлювати мінімальну зарплату на рівні не меншому, ніж 60% від середньої. Якби таку практику використали б і в Україні, вже зараз мінімалка мала б бути на рівні 12,9 тис. грн. Наступного року, згідно з оцінками, які закладено в проєкті бюджету, середня зарплата становитиме вже 24,4 тис. грн, тоді мінімалка мала б бути вже 14,6 тис. грн. Однак натомість уряд планує "заморозити" мінімалку на рівні 8 тис. грн, що вже не дозволяє забезпечити навіть базові потреби: купити мінімальний набір товарів і послуг. Без підвищення мінімалки не можна забезпечити наповнення ПФУ В Україні із зарплати у 8 тис. грн на пенсії йде лише близько 1,6 тис. грн (більша частина ЄСВ). Це вдвічі менше, ніж мінімальна пенсія. Чинна солідарна система передбачає, що працюючі покоління зобов'язані утримувати своїми внесками пенсіонерів, натомість досягши пенсійного віку, вони можуть розраховувати на те, що їх також утримуватимуть молодші покоління. Українці, які офіційно отримують мінімалку, фактично ігнорують свій обов'язок забезпечувати пенсіонерів. Окрім того, вони прирікають себе на бідну старість. З мінімальною зарплатою в кращому випадку можна претендувати на мінімальну пенсію. Станом на зараз це всього лиш 2361 грн. Цієї суми, очевидно, не вистачить навіть на збалансоване харчування. Ситуація, коли левова частка українців приховує свої реальні доходи від податкової, лише консервує бідність і розповсюджує її. Поки держава не може ефективно збирати податки, забезпечити гідний рівень життя буде вкрай складно. Крім того, під час повномасштабної війни всі не сплачені до державного кошторису кошти – втрачені надходження в оборонний бюджет країни.