Серйозна загроза чи звичайний блеф: Путін розв’язує собі руки для застосування ядерної зброї

Диктатор РФ Володимир Путін 25 вересня провів засідання Ради безпеки РФ із питань ядерного стримування, оголосивши про внесення до ядерної доктрини країни суттєвих змін. Йдеться про розширення сценаріїв, за яких влада РФ залишає за собою право застосувати таку зброю. Ця заява пролунала після шквалу погроз, пов'язаних з ядерною зброєю, з боку російських офіційних осіб у відповідь на прохання України до Сполучених Штатів та інших союзників зняти обмеження на застосування західної летальної зброї дальньої дії по території Росії. Чергові погрози Кремля пролунали також напередодні зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Джозефом Байденом на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, під час якої обговорено деталі Плану перемоги та дозвіл на застосування західних ракет. У принципі, в Москві й не приховують, що озвучені зміни до ядерної доктрини варто вважати сигналом недружнім країнам щодо певних питань допомоги Україні. Зміни, які російський диктатор запропонував внести до ядерної доктрини, настільки загальні, що можуть поставити саме ж російське керівництво у незручне становище. Наприклад, нова редакція передбачає ядерну відповідь на масовий удар безпілотниками. Останнім часом Україна запускала по Росії за раз десятки БПЛА. Ймовірно, такі удари повторяться, і тоді Кремль стоятиме перед непростим вибором – або влаштувати ядерну війну у відповідь на черговий наліт безпілотників, або продемонструвати, що ядерні погрози – це вкотре пусте стрясання повітря. Послання від Путіна Володимир Путін зробив ще один крок сходинками ядерної ескалації та оголосив про зміну "Основ державної політики в галузі ядерного стримування" – документа, який регламентує застосування ядерної зброї. За словами диктатора, "у його оновленій редакції агресію проти РФ із боку будь-якої неядерної держави, але з участю або за підтримки ядерної держави пропонується розглядати як їхній спільний напад". При цьому "фіксуються умови до застосування ядерної зброї". Так, можливість ядерного удару допускається при отриманні вірогідної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу та перетинання ними державного кордону РФ. Ідеться про літаки стратегічної та тактичної авіації, крилаті ракети, БПЛА, гіперзвукові та інші літальні апарати. Також РФ залишає за собою право застосування ядерної зброї у разі агресії проти Білорусі. Чинна редакція дозволяє застосовувати ядерну зброю в разі старту балістичних ракет противника, застосування ядерної зброї або іншої зброї масового знищення, впливу на ядерні об'єкти, а також "агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї". Очевидно, що нова редакція доктрини суттєво знижує поріг застосування ядерної зброї. Хоча, на думку багатьох експертів, Путін і раніше мав можливість оголосити ту чи іншу ситуацію загрозою існуванню держави або впливом на об'єкти ядерних сил і використати ядерну зброю. Наступним кроком погроз Кремля може стати проведення ядерних випробувань. "Росія будь-якої миті готова розпочати ядерні випробування на полігоні Нова Земля. Якщо надійде команда, ми одразу почнемо випробування", – заявив його начальник контрадмірал Андрій Сініцин в інтерв'ю "Російській газеті". Днями депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Андрій Колесник запропонував підірвати на російському полігоні ядерну бомбу, щоб "нагадати світові про загрозу, яку несе така зброя". Останнє ядерне випробування було проведено на Новій Землі у жовтні 1990 року в часи СРСР. Росія ядерних випробувань узагалі не проводила. Російський пропагандист Сергій Марков заявив, що поріг застосування ядерної зброї тепер знижений і Росії буде простіше розгорнути ядерну зброю. "Загалом це означає, що Росія відповідно до нової доктрини тепер може застосувати ядерну зброю проти України. Агресія України в Курській області є. Існує ядерна підтримка США, Великої Британії та Франції. Тож ударити по Києву ядерною зброєю вже можна", – сказав Марков. На його думку, "поправки було розроблено так, щоб створити "невизначеність і двозначність щодо можливості відповіді". "Загалом це послання покликане попередити Захід, що допомога, яку обговорюють зараз, може бути проблематичною", – сказав він. Реакція Заходу Заява Путіна поки не викликала якоїсь панічної реакції на Заході. Тамтешні видання здебільшого пишуть про можливість повноцінної війни на Близькому Сході. Захід скоріше очікував від Росії на відновлення ядерних випробувань або показову демонстрацію якоїсь руйнівної зброї. Та відновлення випробувань викликають невдоволення Пекіна й Делі, які неодноразово на це вказували, а "демонстрація сили" не вдалася через провал випробування ракети "Сармат". Фактично Кремль вирішив у момент проведення Генасамблеї ООН та активних перемовин України з західними союзниками позначити власну позицію та "нав'язати загрозливу дискусію Заходу", але її поки що не вийшло. У цьому сенсі досить показовим є коментар німецького видання Spiegel: "Ядерна держава, яка послаблює правила використання свого ядерного арсеналу, – звучить страшно. Однак саме на цей ефект і був розрахунок. З того часу, як Путін наказав атакувати Україну в 2022 році, він неодноразово погрожував застосуванням ядерної зброї і приводив арсенал у стан підвищеної готовності, про можливу зміну доктрини також було оголошено давно. Однак насправді, попри ці погрози, Путін досі ігнорував усі власні червоні лінії. Найголовніше, що рішення про застосування ядерної зброї і право тлумачити наявність екзистенційної загрози ухвалює сам Путін – тому нова доктрина фактично нічого не змінює". Міністр оборони ФРН Пісторіус зухвало відреагував на анонсовані Росією зміни в ядерній доктрині: "Наша роль не полягає у тому, щоб бути рупором його погроз. Якщо завтра він придумає ще щось, нехай поширює це своїми каналами", – сказав він. Сьогодні Захід більше хвилює ситуація з безпекою ядерних станцій і спробами росіян атакувати українські АЕС. Володимир Зеленський на Раді Безпеки ООН виступив із твердженнями про те, що РФ "планує атакувати три атомні станції в Україні". Раніше очільник МЗС України Сибіга заявив, що Росія готується атакувати підстанції, які живлять українські атомні станції. Що заважає Путіну використати ядерну зброю Є дві основні причини: перша – Китай. Голова КНР Сі Цзіньпін публічно заявив і, безперечно, особисто попередив Путіна, що ядерна зброя ніколи не має застосовуватись. Навряд треба нагадувати, що сьогодні означає для Росії слово головного комуніста Китаю. Путін розуміє: якщо він віддасть наказ щодо завдання ядерного удару, хай навіть обмеженого, його партнерські відносини з Китаєм опиняться під серйозною загрозою, якщо не будуть зруйновані. Ба більше, Китай намагається позиціювати себе як миротворець. Щоб зміцнити власну репутацію та владу на світовій арені. Друга причина – ймовірна відповідь з боку США та НАТО. Так, Україна ще не є членом Альянсу й тому не підпадає під дію статті 5 договору організації (стаття гарантує, що напад на окремого члена Альянсу рівносильний нападу на НАТО в цілому). Проте США ясно дали зрозуміти, що застосування Путіним ядерної зброї в Україні матиме для Росії "катастрофічні наслідки". Щоправда, якими будуть ці наслідки, поки що не відомо, це може змусити Путіна нервуватися ще більше. Все це від безсилля "Чи посилилася загроза застосування Росією ядерної зброї після заяви Путіна? Формально посилилася, а насправді – нічого нового немає. Так, нині Кремль явно підводить усе це до України, говорячи про неядерну державу, яка загрожує, так би мовити, серйозно Російській Федерації. І з цього погляду це, звичайно, невеликий рух. Проте загалом такі заяви свідчать лише про одне – позиція Путіна ослабла. Бо щоразу, коли він порушує питання ядерних сил, це визнання того, що у звичайних озброєннях, у звичайній війні проти України в нього все йде погано. Інакше країні, яка надує щоки й каже, що вона супердержава, що в неї найкраща армія у світі, їй не потрібно нікого лякати ядерною зброєю, якщо в неї все йде на фронті нормально. А от коли все йде погано, тоді їй треба лякати ядерним ударом", – таку думку висловив міжнародний експерт із Франції, ексспівробітник Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов. На думку Сергія Жирнова, Росія отримала величезний удар через невдалий запуск ракети "Сармат". Коли це сталося, їм довелося терміново збирати засідання Ради Безпеки й говорити про те, що вони змінюють ядерну доктрину. Однак слова ніколи не бувають сильнішими за ядерне випробування або вдалий запуск ядерної ракети. І всі ядерні держави це також зрозуміли. Тоді не для фахівців у ядерній справі, і не для керівників ядерних держав, а для простого західного обивателя треба зібрати засідання і на ньому про щось поговорити й погрожувати. На фахівців з ядерної тематики це засідання не справило жодного враження. Це просто гра на публіку, яка не дуже добре розуміється на ядерній тематиці. Однак поки що очікуваного ефекту не вийшло. Тобто ця тема не стала новиною номер один у Західній Європі, як це було раніше, коли Путін щось подібне заявляв. Тобто наскільки набридли ці його погрози, що багато хто вже не сприймає їх серйозно. "Загалом ця заява Путіна, на мій погляд, не вплине на настрій західних партнерів України, але, на жаль, проблема полягає в тому, що дозвіл на удари своїми ракетами Захід не хоче давати з інших причин. Це просто боягузтво. Вони не хочуть брати на себе відповідальність. Той-таки Байден, який досиджує чотири місяці, хіба він схвалюватиме якесь кардинальне рішення? Він просто ухиляється від будь-яких серйозних рішень, бо має завдання досидіти до 21 січня без ексцесів та спокійно допомогти Камалі Гарріс перемогти на виборах. Загалом саме виборча кампанія – найголовніша тема для США, а тому там не до якихось серйозних рішень щодо України", – зазначив Сергій Жирнов.