Найгірша система в Європі: що буде з пенсіями в Україні та чого чекати в майбутньому

Пенсійна система України – найгірша в Європі. І проблема не тільки в тому, що вона не здатна забезпечити достатній розмір виплати. Її існування опинилось під загрозою. Роками політики "купували" електорат гарантіями не підвищувати пенсійний вік, збереженням особливих пенсійних прав для окремих категорій, введенням доплат і скороченням соціальних внесків. Пенсії – важливий маркер, який демонструє і ефективність державного управління, і ситуацію в економіці, і демографічну тенденцію, і навіть ставлення тих, хто працює, до старшого покоління. В Україні не просто найнижчі пенсії в Європі, наша пенсійна система забезпечує найгірший рівень заміщення (той відсоток від зарплати, який можна отримувати на заслуженому відпочинку). Тобто навіть з урахуванням низьких зарплат українська пенсійна система надзвичайно неефективна. При тому саме в Україні найнижчий пенсійний вік, попри найгіршу демографічну ситуацію. Але й це наслідок популізму: жоден топпосадовець досі не наважився заявити, що можливості зберігати такий вік виходу на заслужений відпочинок немає. Ба більше, її немає не тільки в Україні, але навіть в економічно успішних країнах ЄС. Коротко про пенсійну систему України: хороших новин немає Аналітики OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку, що об'єднує 37 країн) Єнс-Крістіан Хой та Вікторія Клімчук опублікували детальний звіт про ситуацію в українській пенсійній системі та порівняли її з іншими країнами організації. Висновки для українців невтішні. Дефіцит Пенсійного фонду існував ще до великої війни. Він вказує на неефективний пенсійний вік та низьку кількість платників внесків. Чим більша тіньова економіка, тим менше платників внесків. Водночас негативно на ситуацію впливають і низькі заробітки. "Війна погіршила ситуацію. База внесків скоротилася, багато людей покинуло країну, а кількість бенефіціарів (отримувачів пенсій. – Ред.) зростатиме, особливо по інвалідності. Низькі виплати створюють додаткову проблему адекватності з високою частотою бідності в похилому віці", – йдеться в дослідженні. Якщо говорити мовою цифр: в Україні 10,8 млн вкладників (це 39% економічно активного населення, решта працює в тіні або не працює зовсім). За останніми даними ПФУ, середня зарплата, з якої платять внески, становить 15 433 (це інформація ще за березень). А кількість пенсіонерів станом на червень – 10,26 млн. Єдиний соціальний внесок складає 22% зарплати. Більшість цієї суми (але не вся) йде на пенсії. Однак навіть якщо уявити, що всі 22% витрачатимуть на фінансування Пенсійного фонду, вистачить на середню пенсію розміром лише в 3,5 тис. грн. Головні проблеми пенсійної системи: велика кількість "особливих прав" (прокурори, судді, правоохоронці тощо); низькі зарплати; велика частка тіньової економіки; старіння населення; депопуляція; демографічна криза. Зараз середня пенсія в Україні становить 5,8 тис. грн, дефіцит покривається з центрального бюджету. Однак при тому 62,6% пенсіонерів отримують виплату до 5 тис. грн. Пенсія із середньою зарплатою складе близько 4,2 тис. грн. Тобто українець, який мав середню зарплату приблизно в 15,4 тис. грн, на пенсії зможе отримувати лише 27,2% звичного заробітку. Достатнім вважається показник у 40%. Майже рівна кількість пенсіонерів і платників внесків є незвичною порівняно з країнами ОЕСР, ідеться у звіті. Нормальна ситуація: коли кількість працівників значно перевищує кількість пенсіонерів. Тоді це дає можливість забезпечувати достатній розмір виплати. Але, на відміну від більшості країн, в Україні зменшується також і кількість пенсіонерів. Наприклад, ще в січні 2020-го, згідно з даними Пенсійного фонду, їх було 11,3 млн. Тобто на 1 млн осіб більше. Ще одна проблема: велика кількість "спеціальних пенсій". В Україні спеціальні виплати отримують 11,3% від загальної численності порівняння. При тому серед країн ОЕСР один із найбільших показників у Польщі – 6%. Тобто майже вдвічі менше, ніж в Україні. Водночас у середньому українці зі спеціальними пенсійними правами виходять на пенсію в 45 (!) років. Наприклад, пенсію за інвалідністю отримують близько 1,5 млн українців. Їхній середній пенсійний вік становить лише 46,5 року. Пенсію у разі втрати годувальника отримує більш як пів мільйона осіб – пенсійний вік складає всього 30,6 року. Військові та поліцейські (це ще пів мільйона осіб) виходять на заслужений відпочинок у 51,1 року. "Чорнобильці" – у 42 роки, прокурори – 47,1 року, судді – в 55,4 року. В Україні найнижчий пенсійний вік. Але українці все одно живуть на заслуженому відпочинку недовго Жодна країна Європи, включно з Білоруссю та Молдовою, не зберегла пенсійний вік на рівні 60 років. В Україні ж ті, хто виконає норматив щодо стажу (зараз 31 рік, поступово підвищується до 35 років стажу), можуть виходити на пенсію у 60 років. За даними аналітиків ОЕСР, за останніми даними 2021-го українці в середньому після 60 років жили близько 10 років. Жінки – до 74,4 року, що майже на 10 років більше, ніж у чоловіків. За 2019-2023 роки частка тих, хто вийшов на пенсію до 60 років, упала з 25% до 11%, тоді як кількість людей, які отримували пенсію після 60 років, зросла від 0,5% до 14%. Це відбулося завдяки зростанню вимог щодо стажу. На графіку зазначено пенсійний вік для чоловіків без урахування поетапного зростання. Наприклад, у Франції вік виходу на пенсію поступово збільшать із 62 до 64 років. У Польщі чоловіки можуть виходити на пенсію в 63 роки, а жінки – в 58 років. Аналітики OECD вважають, що в межах пенсійної реформи можливі: продовження стажу трудового життя; скорочення неформальної зайнятості й спеціальних режимів (варіантів уникнення офіційного працевлаштування); збільшення внесків; зменшення пільг. "Однак можливості для скорочення пільги обмежені уже низькими рівнями та поширеністю бідності похилого віку в країні. Базу внесків можна розширити, сприяючи подовженню трудового життя та забезпечуючи, щоб усі працівники платити внесок у систему", – зазначають у довідці. Найближчим часом ситуація може тільки погіршуватись. Критична ситуація з народжуваністю, повномасштабна війна, міграція, висока смертність серед працездатного населення. Все це неодмінно погіршить ситуацію в пенсійній системі. Крім того, після закінчення війни Пенсійному фонду необхідно буде забезпечити спеціальні права для ветеранів. Вони мають отримати гідні виплати. Також очікувано збільшиться і кількість тих, хто отримує пенсії у зв'язку з інвалідністю. Без масштабної пенсійної реформи, детінізації ринку праці, боротьби з тіньовими доходами, підвищення пенсійного віку, а також запуску накопичувального рівня пенсійного забезпечення подолати кризу буде практично неможливо. Першим кроком має стати виведення ринку праці з тіні. Це моральний обов'язок кожного українця перед старшим поколінням. Пенсії, розмір яких не дозволяє забезпечити навіть базові потреби, – наслідок зарплат у конвертах і неофіційного працевлаштування.