Перевірка реації НАТО: Росія намагається захопити частину моря поряд із Литвою та Фінляндією

РФ в односторонньому порядку збирається оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину Балтійського моря. Тобто перекроїти морські кордони на власний розсуд без консультацій із сусідами. Міноборони Росії пропонує визнати частково "недійсною" постанову Ради міністрів СРСР 40-річної давнини, яка регулює межі у морі, та "оновити" координати держкордону в районі територіальних вод біля материкового узбережжя та островів Росії у Балтійському морі, що межують з Литвою та Фінляндією. Ця "географічна пропозиція" – черговий доказ продовження так званої гібридної війни Росії проти країн-членів НАТО. Кремль планомірно готується до нових провокацій проти сусідніх країн. Документ про перегляд кордонів був представлений майже одночасно з початком російських навчань із застосуванням тактичної ядерної зброї. У Литві та Фінляндії такі дії РФ розглядають як навмисну, цілеспрямовану провокацію задля залякування сусідніх держав. Про те, як Росія провокує конфлікт із Литвою та Фінляндією, – у матеріалі. За сталінською методичкою Російська влада вирішила розширити свої територіальні води в Балтійському морі поруч із державним кордоном Фінляндії та Литви, випливає з проєкту постанови уряду. У документі йдеться, що перелік чинних координат був затверджений 15 січня 1985 року "за морськими навігаційними картами дрібного масштабу". На думку росіян, він потребує зміни, оскільки не відповідає "сучасній географічній обстановці". До речі, майже ідентичний пункт про змінену географічну обстановку використав і Сталін, оголошуючи ультиматум Фінляндії у 1939 році. Згідно з документом міноборони, Москва має намір оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину акваторії на сході Фінської затоки (в зоні островів Йяхі, Соммерс, Готланд, Родшер, Малий Тютерс, Вігрунд), а також поблизу північного вхідного мису річки Нарва в Естонії і поблизу міст Балтійськ та Зеленоградськ у Калінінградській області. На кордоні з Литвою росіяни хочуть переглянути територію в зоні Куршської коси, мису Таран, мису на південь від Тарана, а також Балтійської коси. Для цього буде змінено "географічні координати точок, що визначають положення вихідних ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря РФ, а також прилеглої зони біля узбережжя та островів". При цьому у проєкті немає додатку із новим переліком координат таких точок, який відображав би держкордон. Тобто росіяни ще не вирішили – де саме вони планують зупинитися. У міноборони РФ вказали, що "прямі вихідні лінії Росії у Фінській затоці не мають продовження та не замикаються на територію країни". Реалізація такого плану змінить кордон РФ в акваторії Балтійського моря і дозволить використовувати його як внутрішні морські води Росії. Реакція Фінляндії та Литви Міністерство закордонних справ Литви заявило, що дії Росії розглядаються як навмисна, цілеспрямована, наростаюча провокація, щоб залякати сусідні країни. "Це ще один доказ того, що агресивна та ревізіоністська політика Росії становить загрозу для безпеки сусідніх країн та Європи загалом", – йдеться у заяві МЗС Литви. Відповідь Литви на дії РФ буде узгоджена з партнерами. МЗС Фінляндії також прокоментувало дії Москви. "Конвенція ООН з морського права містить положення щодо визначення морських зон прибережних держав, включно з їхнім переглядом. Ми припускаємо, що Росія як учасник Конвенції діятиме відповідним чином. Слід пам'ятати, що внесення плутанини – це теж гібридний вплив. Фінляндію це не збентежить", – заявила міністерка закордонних справ Еліна Валтонен. Глава парламентського комітету Фінляндії із закордонних справ Кіммо Кільюнен повідомив, що Росія не інформувала про плани змінити свої морські кордони в Балтиці. "Дивно, що це відбувається таким чином. Зазвичай такі речі обговорюються та узгоджуються. Тепер ми опинилися в дещо несподіваному становищі", – зазначив Кільюнен. Швеція готується захищати Готланд Головнокомандувач збройних сил Швеції Мікаель Бюден в інтерв’ю RND заявив, що Путін накинув оком і на Аландські острови. "Так, я впевнений, що Путін поклав навіть обидва ока на Готланд. Мета Путіна – отримати контроль над Балтійським морем. Ймовірно, він також поклав око на Аландські острови. Росіяни уважно стежать за тим, що відбувається на входах і виходах до Балтійського моря", – сказав він. Бюден зазначив, що якщо РФ візьме під контроль та перекриє Балтійське море, це значно вплине на життя у Швеції та інших країнах Балтійського моря. "Ми не можемо цього допустити. Балтійське море не має стати ігровим майданчиком Путіна, де він може залякувати членів НАТО", – наголосив головком. Він додав, що війна в Україні змінила політичну ситуацію в Європі, і Швеції довелося озброїти Готланд. Тепер вона може використовувати цей острів для наступальних операцій у разі потреби. "Ми дуже зацікавлені в тому, щоб морський шлях залишався відкритим і щоб контролювати те, що відбувається над і під поверхнею води. З Готланду ми можемо допомогти іншим країнам НАТО в Балтійському морі жити у безпеці", – підсумував Бюден. Росія хоче побачити реакцію НАТО У бажанні Росії змінити в односторонньому порядку кордони на Балтиці є один важливий фактор – Північноатлантичний альянс, до якого входять Литва та вже, на щастя, і Фінляндія. Зрозуміло, що така "гра з географічними картами" в нинішній геополітичній обстановці – це не просто про море і кордон. Це перевірка реакції НАТО на спробу Росії в односторонньому порядку змінити кордони, хоч би і морські, держав-членів Альянсу. Так би мовити, промацати потенційні дії у відповідь на загарбництво. І від того, якою буде натовська реакція – чергові заклики "до поваги міжнародного права" або силова відповідь, наприклад, витіснення військових кораблів Балтійського флоту РФ з цієї акваторії, яка належить Росії тільки з погляду Москви, – залежатимуть подальші дії Путіна. Якщо західні рухи у відповідь знову будуть млявими, можна чекати більш різких дій Росії вже на сухопутних кордонах Альянсу. Така тактика Росії не нова. У 2003 році РФ без будь-якого попередження розпочала споруджувати до острова Тузла неподалік від Криму насипну греблю, щоби поєднати український острів з російським берегом. Російська пропаганда стверджувала, що юридично цього острова не існує і що це нібито "російська" територія, яка "ніколи не була частиною Криму, а тому не входила до складу України у 1991 році". Конфлікт довкола Тузли росіяни також використали для того, щоби офіційно поставити під сумнів приналежність до України її частини Азовського моря та Керченської протоки. А ще – вивчити реакцію світу і самого українського керівництва на російські зазіхання на суверенну українську територію. Вивчили, все зрозуміли і прийшли у 2014. Продовження гібридної війни "Москва демонструє, що їй начхати на міжнародне право, думку сусідів тощо. Можлива зміна морських кордонів таким чином – це така ж дія, може, менш помітна, як приєднання окупованих українських областей до складу Російської Федерації. Тому я не бачу в цьому якихось нових елементів – це продовження гібридної війни Кремля" – таку думку висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював посольства України в ФРН, Туреччині, Бельгії та Грузії, місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України. На думку Ігоря Долгова, новим у цій ситуації є те, що цього разу причетні країни НАТО, інтереси яких утискаються. І те, що йдеться про морську акваторію, а не про наземні території, як у випадку з Україною. Входження Фінляндії до НАТО частково ускладнило Росії доступ до її акваторії Балтійського моря. Адже зараз Росію можна легко замкнути там, де є шматок російського узбережжя на Балтиці (вступ Фінляндії та Швеції в НАТО дав Альянсу можливість блокувати РФ на Балтиці. Головний штаб ВМФ РФ розташований у Санкт-Петербурзі, військово-морська база – у Кронштадті. Це означає, що в разі спроби агресії з боку Росії НАТО зможе перекрити Фінську затоку та позбавити Балтійський флот РФ маневреності. Те саме стосується Калінінградської області, де розташований штаб Балтійського флоту РФ і військово-морська база в місті Балтійськ. – Ред). "Важливо, якою буде реакція НАТО. Чи наважиться Альянс на різкі кроки. Адже це можна розглядати як звичайну провокацію і нагнітання ситуації. Ця кремлівська політика ніколи не припиняється. Залишати такі втручання і порушення міжнародного права без відповіді – дуже нерозважливо. Якщо агресора не зупиняєш, то продовжуються і збільшуються за обсягом його атаки. Спробу змінити морські кордони в односторонньому порядку можна назвати атакою. Тим самим вона заявляє, що Росія – сама собі право. От що вони кажуть на весь світ. І весь світ це терпить. Такі дії без відповіді залишати не можна. Небезпечно", – зазначив Ігор Долгов.