Близько 6,5 млн українців перебувають за кордоном. Останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що майже половина (44%) біженців або взагалі не слідкують за новинами з України, або ухиляються від відповіді, звідки вони отримують цю інформацію. Це свідчить про втрату зв’язків.

Крім того, половина опитуваних сказали, що не розраховують на повернення додому найближчим часом. Про те, як змінились настрої українців і скільки людей може повернутись, читайте в матеріалі.

З кожним місяцем шанси на повернення біженців зменшуються

Кожен третій український біженець (а точніше 34%) взагалі не цікавиться інформацією про Україну. Ще понад 10% не змогли відповісти, звідки вони отримують інформацію про Україну (на думку соціологів, така відповідь – це форма ухилення від соціально несхвальної поведінки, тобто людина не хоче зізнатися, що не цікавиться, як справи на батьківщині), показали результати квітневого опитування КМІС. Тобто в сумі близько 44% українських біженців не цікавляться українськими новинами. А це один із маркерів збереження (або втрати) зв’язку з країною.

Коли в липні 2022-го схоже опитування проводив “Центр Разумкова”, 99,8% опитуваних говорили про те, що слідкують за новинами з України. За два роки повномасштабної війни показник зменшився до 56% (дані КМІС). Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький розповідає: дуже важко визначити, яка кількість українців буде повертатись додому. Висновки можна робити із сукупності відповідей.

Наприклад, 50% біженців заявили, що вони “менш імовірно повернуться в Україну”. При цьому на запитання, “за яких умов ви повернетесь додому”, тільки 12% впевнено заявили, що планують надовго залишатись за кордоном. Більшість (по 34% відповідно) готові будуть повернутися, якщо це буде безпечно і якщо в рідному місті буде нормально працювати критична інфраструктура.

“Значна частина українських біженців втрачають (або вже втратили) зв’язок з Україною. На жаль, це було абсолютно очікувано, і в будь-якому випадку ми б втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку частину громадян можна буде повернути і що для цього робити”, – розповідає Грушецький.

Серед тих, хто не планує повертатись в Україну, – 33-річна комунікаційна менеджерка з Києва Ірина. До повномасштабної війни вона працювала в PR-агенції, за допомогою батьків купила квартиру в передмісті столиці. У перший день повномасштабної війни дівчина виїхала за кордон. Зараз вона проходить курси німецької, отримує допомогу від уряду Німеччини та планує весілля. Майбутній чоловік Ірини – громадянин Німеччини.

“Я ніколи не була так щаслива, як з ним. Ось я нещодавно приїжджала на тиждень в Україну, ми з ним годинами були на відеозв’язку, рахували хвилини, поки я повернусь. Я, звісно, хотіла повернутись в Україну, я люблю свій дім. Можливо, ми колись і переїдемо в Україну”, – каже Ірина. Наречений українки народився в родині російських мігрантів. І хоча його родина давно втратила зв’язки з РФ, він вважає себе росіянином.

“У Німеччині дуже багато росіян насправді. І наші українці тут російською розмовляють, інколи навіть важко зрозуміти, хто є хто”, – каже Ірина. Дівчина продовжує працювати в українській компанії, однак з часом планує знайти роботу в Німеччині. Зараз її зупиняють перспективи втратити соціальну допомогу, а також складне податкове законодавство.

“Взагалі я хочу вивчити німецьку мову і тоді вже зайнятись пошуком роботи тут”, – каже Ірина.

Водночас чимало українських біженців чекають на повернення додому. Зараз близько 50% українців за кордоном вважають, що вони повернуться. Серед таких і 42-річна Світлана. За кордоном вона разом з молодшою дочкою. Її старший син та чоловік – у ЗСУ.

“Ми з Дніпропетровської області. Син і чоловік у перший день пішли у військкомат. Нас із Юлькою (донька. – Ред.) відправили евакуаційним потягом. Дуже нам важко. Я не просто хочу повернутись додому, я живу цією думкою. Але мене чоловік просить сидіти поки за кордоном. Була б сама, повернулась. Але я не уявляю, як я веду свою 5-річну доньку в підвал від ракет. Не хочу, щоб вона бачила ракети в небі і від сирени прокидалась”, – розповідає Світлана.

Якщо в перші місяці повномасштабної війни українські біженці в абсолютній більшості планували повернення в Україну і жили новинами з батьківщини, то зараз розділились на тих, хто скористався можливістю влаштувати своє життя в новій, безпечній та заможній країні, і тих, кому повернутися заважають обставини (насамперед страх за малих дітей).

Скільки українців залишиться в Україні

Під керівництвом Мінсоцу було розроблено стратегію демографічного розвитку на шість років. У ній, зокрема, міститься і демографічний прогноз. І він вкрай невтішний.

Але спочатку кілька слів щодо потреб. Виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап під час виступу на форумі “Демографічне майбутнє України” заявив, що Україні не вистачатиме від 3 до 4,5 млн працівників, аби забезпечити достатні темпи зростання економіки та відновлення. Схожі оцінки озвучували і в уряді.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

За кордоном перебувають, згідно з даними ООН, близько 6,5 млн українців. З них 6 млн у Європі. У Мінсоці передбачають два можливих сценарії розвитку подій.

  • Перший – інерційний. Чисельність населення України в межах 1991 року, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, може знизитися до 28,9 млн осіб на 1 січня 2041 року і до 25,2 млн – на 1 січня 2051 року.
  • Другий – сценарій змін. Він передбачає реформування, створення умов для повернення біженців, розбудову соціальної інфраструктури. Однак навіть відповідно до цього сценарію чисельність населення становитиме на 1 січня 2041 року 33,9 млн осіб, а на 1 січня 2051-го – 31,6 млн.

Повернути всіх біженців не вдасться за жодних умов. Ситуація залежить від низки факторів. Головні чинники:

Чи завершиться війна стабільним миром. Якщо небезпека зберігатиметься, це не сприятиме поверненню біженців додому.

Чи сприятимуть держави ЄС поверненню українців додому. Якщо скасують тимчасовий захист і значно ускладнять умови, за яких можна буде залишитися, це може підштовхнути частину українців до повернення. Однак це може бути невигідно країнам, де перебувають українці, адже збільшення кількості робочої сили сприяє розвитку їхніх економік.

Якою буде ситуація в Україні: як швидко відбуватиметься відбудова. Це, зокрема, залежить і від фінансування з боку ЄС.Ще один прогноз розробив уряд у межах підготовки плану відновлення Ukraine Facility. Цей документ передбачає, що активні бойові дії триватимуть до кінця 2024-го (йдеться не про війну, а саме про активні бойові дії). При цьому біженці почнуть активно повертатись у 2025-му (базовий сценарій передбачає повернення 4 млн осіб з 2025-го до 2034-го, помірний – 5,1 млн осіб, позитивний – 6,3 млн осіб). Однак навіть базовий сценарій з поверненням 4 млн біженців передбачає реформування України та активну євроінтеграцію.