Традиції та прикмети на Великдень: що можна і не можна робити

Христове Воскресіння, Паска, Великдень - найжаданіше свято весни для всіх українців. Сьогодні в умовах війни Великдень - це не лише весна, з цим святом пов'язані надії українців на перемогу та відродження України. 2024 року християни Східного обряду відзгачають пасху 5 травня. Розповідаємо про традиції святкування цього світлого свята. Традиції святкування Великодня Тиждень перед Великоднем вважається дуже урочистим, кожний із семи днів пасхальногого тижня чимось важливий та відрізняється традиціями. Найбільш урочистими є Чистий четвер та Страсна п'ятниця. На Гуцульщині в понеділок діти відвідують хрещених та стареньких родичів, "гріють діда", таким чином сповіщають про те, що Великдень вже близько. За таку звістку дітей пригощають булочками з випеченими хрестиками, різними солодощами. На Західній Україні існує традиція перескакувати у Чистий четвер через вогнище, таким чином очищаючи тіло та душу. На Поліссі замішують тісто на паски, діжку з тістом накривають рушником, згори на неї кладуть гроші та ставлять повище, на стовпчики воріт. За місцевим повір'ям, сонце, що зійде, благословить діжку. Чистий четвер є символом духовного очищення, в народних традиціях пов'язаний із обрядами купання. В прадавні часи в Чистий четвер було прийнято купатися в ополонці, озері, річці чи лазні. В наші дні традиційно в Чистий четвер прибирають в домі, все перемивають і, звичайно, купаються. В Чистий четвер зазвичай печуть паски. Згідно з повір'ям випікати паски господиня повинна наодинці, без чужих очей. Сирні паски найчастіше печуть у Центральній та Східній Україні. Страсна п’ятниця традиційно є днем скорботи, коли не можна розважатися, багато християн цього дня не їдять і не п'ють. В церквах в Страсну п'ятницю виносять плащаницю (символічну тканину як символ тієї тканини, в яку було загорнуто тіло Христа) Святкування Паски починається зі святкової літургії, яка триває проти неділі та закінчується багаторазовим проголошенням “Христос Воскрес!”. Священник освічує пасхальні кошики зі стравами, що є знаком, що тривалий піст завершився і можна їсти "скоромне". На Західній Україні після літургії та трапези біля храмів проводять гаївки та різноманітні ігрища. З освяченим кошиком поспішають додому за багатий Великодній стіл. Господар чи господиня повинні поставити кошик на порозі дому та тричі сказати: "Христос воскрес", а родина та гості відповісти: "Воістину воскрес". Пасхальна трапеза розпочинається молитвою. Після молитви господар ділить свячене яйце чи писанку на стільки частин, скільки присутніх за столом. Для померлих родичів також залишають частку. В інших регіонах влаштовують "бої", у яких стукаються яйцями та перевіряють їхню шкаралупу на міцність. Після того, як з'їдають свячені яйця, стають до інших непісних м'ясних страв, завершують трапезу пасхою. Свяченій пасці в Україні надається велике значення. В деяких регіонах трапезу на Великдень починають із розрізання паски. Взагалі куштування освячених страв називається розговінням або розговинами. На Поділлі, Волині та Західній Галичині на сам Великдень, а також в понеділок та вівторок господар ділить паску на стільки частин, скільки членів в сім'ї, після цього три рази обходить стіл із мискою, повною їжі. Сенс цього обряду - щоб у домі все було. Особлива увага приділялася залишкам веикодньої трапези. В жодному разі не можна було викидати залишки паски чи іншої освяченої їжі. Паску потрібно обов'язково доїдати, або, в крайньому разі закопувати в такому місці, де ніхто не ходить, щоб не топтатися по ньому. Кістки зі столу також треба було закопати. Бережливо ствилися і до шкарлупи свячених яєць, які за повір'ям також краще було спалити або закопати. Жодної крихти зі свяченої їжі не повинно було впасти, вважали мешканці Східної та Центральної України. Традиція обливатися у другий день свят (поливний понеділок) поширена по всій Україні, найбільше цієї традиції дотримуються на Західній Україні. На Гуцульщині та Бойківщині прихід поливальників до дівчат давав надію на заміжжя. Що можна і не можна робити на Великдень На Великдень бажано не робити нічого вдома. В давнину суворо заборонялася будь-яка домашня робота. Можна було лише годувати худоби та птицю. Традиційно на Паску провідують всіх родичів, ходять в гості до знайомих. Після довгого Великого посту завжди влаштовували народні гуляння та розваги. Вважалося, що в пасхальні дні не можна перебувати в журбі, лютувати чи сваритися. Приносити радість ближньому - основне призначення цього свята. У Великодній тиждень традиційно поминають покійних. Родичі приходять на цвинтар, на могили померлих, просять у них пробачення. Вважається, що ті, хто помер у Великодній тиждень, потрапить до раю, тому що протягом трьох днів Паски його ворота відчинені (відчинені і царські ворота в іконостасі), і душа одразу відлітає на небо, до раю. На Великдень не можна ворожити або займатися різними ритуалами та обрядами, не пов'язаними з православ'ям. Прикмети на Великдень, пов'язані з погодою Вважалося, що: Якщо на Великдень буде гарне сонце, можна очікувати гарний врожай та гарне літо. Якщо в перший день Паки мороз чи грім, можна чекати на врожай льону. Якщо в перший день Великодня холодно, то холод триватиме ще сім днів. Якщо в перший день Воскресіння Христового йде дощ, то дощовим буде останній місяць весни. А опади протягом святого тижня до урожаю жита. Кури будуть добре нестися, якщо на Паску ніч була зоряною.