Протягом найближчих кількох місяців, російська окупаційна армія може посилити свій наступ. Водночас Україна зіткнулася з проблемами зі зброєю, мобілізацією та будівництвом оборонних споруд.

Про це пише The Economist. Українські Збройні Сили наразі мають дефіцит боєприпасів та живої сили на передовій, а РФ тим часом не зменшує тиску і навіть може посилити свій наступ.

Як пише видання, раніше вважалось, що війна в Україні зайшла в глухий кут після невдалого українського контрнаступу минулого літа. Зараз цей сценарій виглядає оптимістично. Оскільки існує тривожна можливість того, що новий потужний наступ російських сил у найближчі місяці може прорвати оборону України.

Після падіння Авдіївки на Донеччині в лютому, де розгорталися важкі бої, російські війська активно тиснуть на кількох напрямках у східній Україні. Попри великі втрати, що понесла Росія під час захоплення Авдіївки — ймовірно, загинуло до 17 000 окупантів, і було знищено багато сотень танків та іншої бронетехніки — її війська продовжують просуватися.

Окупантам вдалося здійснити просування на 7–10 кілометрів на захід від міста. Таким чином, окупанти намагаються запобігти створенню Україною міцних рубежів в цьому районі.

У статті попереджають про можливість”подальшого наступу Збройних Сил РФ у найближчі місяці. Ворожа армія може прорвати оборонні лінії та продовжити наступ вглиб території.

“Наступні п’ять-шість місяців можуть бути критичними“, – зазначив аналітик Rochan Consulting та автор сайту Ukraine Conflict Monitor Конрад Музика.

За словами Майкла Кофмана з Фонду Карнегі за міжнародний мир, головними пріоритетами для України є “жива сила, зміцнення та боєприпаси”.

Україна здивувала світ, відкинувши Чорноморський флот Росії та відновивши експорт зерна з Одеси. Крім того, проводить повітряні атаки на інфраструктурні об’єкти в Росії, зокрема на нафтопереробні заводи, використовуючи власні безпілотники. Це серйозно вразило Росію, і це призвело до занепокоєння Америки щодо світових цін на нафту. Але це залишається передусім сухопутна війна.

Однак у виданні зазначили, що Сили оборони України страждають від “гострого снарядного голоду”.

“Активним використанням безпілотників українці змогли частково компенсувати нормовані снаряди. Але безпілотники не можуть зосередити вогонь так, як артилерія”, – йдеться у статті.

Повідомляється, що ЗС РФ випускають щонайменше п’ять снарядів на кожного українця по всьому фронту. Зараз у Росії щорічно виробляється приблизно три мільйони артилерійських снарядів, а також отримуються додаткові поставки зброї від КНДР та Ірану. В той самий час, прогнозується, що Європа зможе виробити лише 1,4 мільйона снарядів на 2024 рік, а наступного року ця цифра збільшиться до двох мільйонів.

“Найкращою перспективою для полегшення становища України є ініціатива, над якою чеський уряд тихо працює з початку війни. Чехи нишпорили світом у пошуках боєприпасів і зараз придбали близько 800 000 снарядів”, – підкреслили журналісти.

Декілька країн, включаючи Німеччину, Нідерланди, Данію та Канаду, зібрали кошти, щоб допомогти заплатити за снаряди. Якби вдалося зібрати 3 мільярди євро (або 3,3 мільярда доларів), за словами чеських представників, Україна могла б отримати 1,5 мільйона снарядів.

Очікується, що поставки снарядів, які вже розпочалися, хоч і у невеликих обсягах, дозволять оборонцям “перепочити” протягом кількох місяців.

Збройні Сили України запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

Однак дефіцитними єй інші види боєприпасів. Зокрема, Україні критично не вистачає засобів протиповітряної оборони.

Україні терміново необхідні додаткові фінансові ресурси для проведення ударів по об’єктах в окупованому Криму та логістичних центрах у тилу ворога. Зазначається, що “значна частина” крилатих ракет Storm Shadow та Scalp вже використана.

“Україні також не вистачає танків та інших бойових машин, хоча є певна надія, що Америка зможе надіслати їй сотні законсервованих бойових машин Bradley, не вимагаючи додаткових грошей від Конгресу”, – йдеться у статті.

Ще одна проблема, за яку відповідальність сама Україна, полягає в повільній мобілізації. Середній вік українських військових на передовій складає 43 роки. Їхній моральний стан оцінюється як “загалом високий”, проте захисники відчувають виснаження і потребують ротації.

Також The Economist зауважує, що українська влада має взяти на себе відповідальність за затримки у будівництві оборонних укріплень. Питання про посилення оборонних рубежів було оголошено лише у листопаді, і наразі інтегрована система захисту “повільно формується”. Вона включає протитанкові рови, загородження “зуби дракона”, мінні поля, вогневі точки та земляні укріплення для захисту піхоти.