Росія розгортає каральні батальйони в дусі Сталіна: що відомо про Шторм-Z

П'яні новобранці, непокірні солдати, засуджені — вони є одними з сотень військових і цивільних правопорушників, яких цього року забрали в російські каральні підрозділи, відомі як загони “Шторм-Z”, і відправили на фронт в Україні. Reuters зібрали вичерпну інформацію про те, як формуються та розгортаються загони “Шторм-Z”, зі слів кількох джерел, які безпосередньо знають про те, що відбувається. “Просто м’ясо” “Штурмовики — це просто м'ясо”, — сказав один солдат строкової служби з в/ч 40318, який у травні і червні був дислокований поблизу міста Бахмут на сході України, за яке точилися запеклі бої. Він розповів, що надавав медичну допомогу групі з шести чи семи поранених бійців “Шторм-Z” на полі бою, не підкоряючись наказу командира, імені якого він не знав, залишити бійців. Солдат сказав, що не знає, чому командир віддав цей наказ, але стверджував, що це типовий приклад того, як офіцери вважали бійців “Шторму-Z” менш цінними, ніж звичайних солдатів. Військовий РФ, який побажав залишитися невідомим, оскільки побоюється переслідування в Росії за публічне обговорення війни, сказав, що співчуває долі чоловіків: “Якщо коменданти ловлять когось із запахом алкоголю з рота, то негайно відправляють до загону «Шторм-Z»”. Коли Reuters зв'язався з офіцером в/ч 40318, він відмовився коментувати “Шторм-Z” і поклав слухавку. Кремль переадресував питання Reuters до міністерства оборони Росії, яке не відповіло на запит про коментар. Російські державні ЗМП повідомили, що загони “Шторм-Z” існують, що вони брали участь в інтенсивних боях, а деякі з їхніх членів отримали медалі за хоробрість, але не розкрили, як вони формуються, або які втрати вони несуть. Як і солдат з в/ч 40318, 13 опитаних — серед яких четверо родичів членів “Шторм-Z”, а також троє солдатів регулярних частин, які взаємодіяли з загонами, — побажали залишитися анонімними, побоюючись репресій. Агентство Reuters перевірило особи всіх бійців, використовуючи судимості, акаунти в соціальних мережах або розмовляючи з їхніми товаришами по службі та їхніми сім'ями. Згідно з інтерв'ю Reuters з людьми, які ідентифікували щонайменше п'ять команд “Шторм-Z”, що воювали для відбиття українського контрнаступу на сході і півдні, ці каральні загони, кожен з яких налічує близько 100-150 бійців і входить до складу регулярних армійських підрозділів, зазвичай відправляють на найбільш вразливі ділянки фронту, де вони часто зазнають великих втрат. Розгортання таких загонів знаменує відхід Росії в Україні Троє з п'яти бійців “Шторм-Z”, опитаних Reuters, а також родичі трьох інших бійців загону, описали кошмарні бої, в яких значна частина їхніх підрозділів була знищена. Один боєць, засуджений за крадіжку, який був завербований з в'язниці, розповів, що всі, окрім 15, зі 120 бійців його підрозділу, що входив до складу 237-го полку, були вбиті або поранені в боях під Бахмутом у червні. Розгортання таких загонів знаменує собою відхід Росії в Україні: в той час як група “вагнерівців”, яку зараз розформовують після червневого заколоту, відправляла засуджених воювати на фронт, підрозділи “Шторм-Z” підпорядковуються безпосередньо міністерству оборони. За словами опитаних, до складу загонів також входять засуджені, які зголосилися воювати в обмін на обіцянку помилування, і солдати строкової служби, покарані за дисциплінарні порушення. За даними Conflict Intelligence Team, незалежної організації, яка відстежує війну, загони “Шторм-Z” корисні для російського міністерства оборони, тому що їх можна використовувати як витратну піхоту. “Бійців загону просто відправляють на найнебезпечніші ділянки фронту, як в обороні, так і в наступі”, — повідомили Reuters в групі, яка була заснована в Росії. Хоча російське міністерство оборони ніколи не визнавало створення підрозділів “Шторму-Z”, перші повідомлення про їхнє існування з'явилися в квітні, коли Інститут вивчення війни, американський аналітичний центр, процитував, як він стверджував, витік російського військового звіту про формування загонів. Reuters не змогло визначити, скільки загалом солдатів служать у цих підрозділах, хоча інтерв'ю з людьми, знайомими з цим питанням, вказують на щонайменше кілька сотень бійців “Шторму-Z”, які зараз перебувають на фронті. За словами покійного ватажка “Вагнера” Євгена Пригожина, під час червневого заколоту в конфлікті брали участь близько 25 000 бійців. 29 вересня кремлівський диктатор Володимир Путін згадав про засуджених, які воюють в регулярній армії. На телевізійній зустрічі з невеликою групою регулярних російських військовослужбовців він сказав, що йому відомо, що двоє їхніх товаришів, колишніх ув'язнених, загинули в бою. “Вони віддали своє життя за Батьківщину і повністю зняли з себе провину”, — заявив Путін, додавши, що сім'ям засуджених буде надана допомога, не уточнюючи деталей. Існує історичний прецедент, коли військові правопорушники потрапляли до бойових частин: у 1942 році, коли Червона армія відступала від нацистського наступу, радянський лідер Йосип Сталін наказав солдатам, які панікували або залишали свої пости, потрапляти до “штрафних батальйонів”, розгорнутих на найнебезпечніших ділянках фронту, відповідно до підписаного ним указу. Від ув’язнення до кривавої бійні “Шторм-Z” — неофіційний термін, який використовують російські війська, що поєднує термін для позначення штурмових загонів і літеру Z, прийняту загарбниками як символ їхнього вторгнення в Україну. 29-річний Артем Щикін з регіону Мордовія в центральній Росії відбував дворічний термін ув'язнення за грабіж, винесений у грудні 2021 року, коли до нього у в'язницю прийшли вербувальники Міністерства оборони і запитали, чи не хочуть ув'язнені поїхати воювати в Україну, згідно з судовими матеріалами та словами двох його родичів. За словами членів його сім'ї, він записався, тому що, хоча його мали звільнити в грудні цього року, він хотів очистити своє кримінальне минуле і заробити грошей, щоб його сім'я могла відремонтувати будинок. Троє бійців “Шторму-Z” розповіли, що їм пропонували зарплату в розмірі близько 200 000 рублів (2000 доларів) на місяць, хоча, за їхніми словами, в середньому вони отримували приблизно половину цієї суми. У травні цього року Щикін був призначений до штрафного підрозділу 291-го гвардійського мотострілецького полку і передислокований до Запорізької області на півдні України, додали родичі. Представник штабу полку не відповів на запитання Reuters. Родичі Щикіна востаннє чули про нього 18 червня. Через кілька днів позиції його підрозділу потрапили під український вогонь, розповіли родичі, посилаючись на розмови з двома вцілілими бійцями з загону Щикіна. Троє товаришів, які були з ним в окопі, загинули, ще одному відірвало руку, а сам Щикін зник безвісти, кажуть родичі. Його тіло досі не знайдено. За словами родичів Щикіна, коли вони зверталися до міністерства оборони за відповідями про його долю, воно або не відповідало, або не давало ніяких конкретних відповідей. “Вони були з підрозділу “Шторм”. Для них ніхто не буде поспішати”, — сказав один із родичів. П’яніють на службі, вживають наркотики Хоча основу штрафних загонів складають засуджені, деякі солдати строкової служби були приписані до них як покарання за порушення дисципліни, за словами двох солдатів, які розповіли, що таким чином були переведені члени їхніх підрозділів, а також бійця “Шторм-Z” на ім'я Ігор, засудженого за замах на вбивство. Двоє солдатів, у тому числі з в/ч 40318, розповіли, що офіцери відправили солдатів до загону за появу на службі в нетверезому стані, за вживання наркотиків і за відмову виконувати накази. Згідно з російським законодавством про військову дисципліну, солдат може бути переведений до штрафного підрозділу тільки в разі засудження військовим судом. Жоден з тих, хто повідомив Reuters про відправку солдатів до “Шторму-Z”, не сказав, що вони брали участь у судовому засіданні. Солдат з в/ч 40318, з яким Reuters зв'язалися минулого тижня, сказав, що жодних судових слухань щодо таких переведень не було, а Ігор, боєць загону, сказав, що йому нічого не відомо про такі судові слухання. Женевська конвенція, звід міжнародних правил ведення війни, не поширюється на солдатів, яких карає їхня ж сторона. Бунт бійців “Шторм-Z” Одна група з близько 20 бійців загону у Запоріжжі, які входили до складу в/ч 22179, вирішили, що з них досить лікування, відмовилися від наказу повернутися на фронт і записали 28 червня відео зі скаргами на лікування. https://twitter.com/front_ukrainian/status/1674355748501958657?ref_srctwsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1674355748501958657%7Ctwgr%5E978e3b9393c7caf554d439ac57c91a02afc171aa%7Ctwcon%5Es1_&ref_urlhttps%3A%2F%2Ftsn.ua%2Fato%2Fprosto-m-yaso-nevidoma-pravda-pro-karalni-batalyoni-rf-shtorm-z-2422363.html “На передовій, де ми були, ми не отримували боєприпасів. Ми не отримували ні води, ні їжі. Поранених не забирали: мертві досі гниють”, — сказав боєць на відео, якого Reuters не вдалося ідентифікувати. “Нам віддають жахливі накази, які навіть не варто виконувати, — додав він. — Ми відмовляємося продовжувати виконувати бойові завдання”. Reuters встановило особи двох бійців, які брали участь у бунті, і поспілкувалося з родичами кожного з них, які підтвердили розповідь на відео. Після публікації відео співробітники військової поліції побили двох бійців та інших членів їхнього загону в покарання за їхній бунт, за словами родичів. З того часу, кажуть вони, обидва бійці говорили їм, що умови служби покращилися, але вони не знають, коли чоловікам дозволять звільнитися з армії. Російські офіційні особи не зробили жодних публічних коментарів щодо цього інциденту, а міністерство оборони не відповіло на запити Reuters. Родичка одного з солдатів бунту, чоловік з Сибіру, який зголосився приєднатися до “Шторму-Z” з в'язниці, сказала, що вона з жахом чекає новин з фронту. “Боже, нехай це швидше закінчиться”, — сказала вона про війну.