Одеситка Людмила Белінська вивезла свого пораненого чоловіка-захисника з-під російського конвою, хоч готувалася до його смерті.

Неймовірну історію розповіли в сюжеті ТСН.

Зазначається, що спочатку жінці сповістили про смерть чоловіка Руслана, але вже через 10 днів вона дізналася, що він все ж живий, але перебуває в російському полоні.

Наразі Руслан разом з дружиною Людмилою та донькою Христиною щодня відвідує реабілітаційний центр. Спочатку він зовсім не міг ходити, але вже зараз самостійно йде з ходунками, хоч і важко. При цьому дружина радіє, що в чоловіка вже такі успіхи.

“Ваш чоловік – герой, він загинув, привеземо за день-два. Я кажу це точно він? Так! Три свідки, які бачили, як пробило голову наскрізь, не виживають люди від такого поранення”, – так спочатку жінці сказали про смерть Руслана під Херсоном.

Після обстрілу військового не вдалося одразу забрати, тому він лежав в окопі в селі Олександрівка на Херсонщині.

“Мене відтягнули до окопа, щоб мене не переїхала техніка. В окопі я лежав три дні”, – розповів чоловік.

Через три дні, як бої тимчасово припинилися, місцеві жителі пішли окопами, аби перевірити, чи там немає поранених захисників. Вони почули хрип і дістали пораненого Руслана, в потім поїли яйцями та молоком.

Спочатку військового ховали у хліві, але через пробиту голову він періодично втрачав свідомість. Тому двоє чоловіків вирішили доправити його до лікарні, але їх перехопили російські окупанти. Руслана було доставлено до СІЗО, а потім до лікарні Херсона. На допит приходив їхній капітан та пропонував військовому перейти на їхній бік, але він вибрав полон.

Палата спочатку була під конвоєм російських солдатів, а після операції Руслана вже так ретельно не охороняли. Нейрохірурги видалили частину черепа, почистили рану. Мозок був ушкоджений, що вплинуло на моторику, і Руслан не міг підвестися на ноги. Росіяни розуміли, що український військовий вже нікуди не втече.

“Через те, що я 10 днів пролежав без медичної допомоги, пішла гематома, загноєння, довелося видаляти частини кістки, через це такі проблеми”, – пояснив захисник.

Після операції Руслан згадав телефон дружини і їй зателефонували херсонські лікарі, сповістивши про живого чоловіка. Утім, він був у важкому стані. З того часу Людмила постійно підтримувала зв’язок з лікарем, але через загострення ситуації в Херсоні ситуація погіршувалася. У лікарні не вистачало медикаментів, а заїхати на окуповану частину ставало все складніше. А після так званого “референдуму” український зв’язок зник.

У вересня 2022 року Людмила вирішила їхати до окупованого Херсона і навіть знайшла людину, яка погодилась перевезти її пораненого чоловіка та її через російські блокпости. Жінка попередила Руслана, що виїжджає, і дні очікування перетворюються на вічність.

“Немає і немає, я не знаю, що думати і тут відкриваються двері. В мене сльози на очах, я плакав, я не можу говорити”, – згадав чоловік.

Збройні Сили України запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

Людмила переконує, що їй би нічого не вдалося, якби не сміливі херсонські лікарі. Саме медики запропонували виписати довідку, що Руслан травмувався у ДТП, а не на полі бою.

“Зробили дві виписки – для наших і одна, для росіян, що це ДТП”, – зізналася Людмила.

Вийти з лікарні змогли тільки завдяки рекомендаціям херсонців, а на чорному вході на них чекав автомобіль. За кермом перебував чоловік місцевої пасажирки, який, ризикуючи, привіз пару до поромної переправи. За нею вже був український перевізник. Проходячи блокпости, росіяни не ретельно перевіряли довідки.

На першому українському блокпості вони зрозуміли, що спеціальна операція вдалася. Людмила по суті викрала свого Руслана з полону. 13 вересня вони повернули до Одеси.