«Став надто популярним»: західні ЗМІ про відставку Федорова

Звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони разом із відставкою всього уряду та рішення президента Володимира Зеленського не висувати його до нового складу Кабміну стало однією з найрезонансніших кадрових змін від початку повномасштабної війни. Провідні західні видання намагаються пояснити причини такого рішення та оцінюють роль Федорова в реформуванні української оборонної сфери. Суперечки навколо оборонних закупівель і конфлікт із військовимиFinancial Times пише, що навколо Федорова тривалий час накопичувалися суперечності. Він нібито перешкоджав спробам спрямовувати оборонні контракти окремим компаніям, через що став незручним для тих, хто прагнув отримувати вигоду з військових закупівель. Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив: «Він припустився помилки, ставши надто популярним. Крім того, він виглядав надзвичайно ефективним. І, на додачу, вирішив не миритися з корупцією». Водночас FT звертає увагу на напружені відносини між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами джерел газети, між ними місяцями тривали суперечки щодо оборонних закупівель і підходів до ведення війни та реформування армії. При цьом президент нібито «втомився» від цього протистояння, але Генеральний штаб публічно заперечує інформацію про конфлікт. Проведені реформи ФедороваFinancial Times також перераховує зміни, які були запроваджені за час роботи Федорова на посаді міністра оборони. За короткий період він ініціював аудит Міноборони, розширив програму «Армія дронів», впровадив нові цифрові системи та представив реформу військової служби, яка передбачала збільшення виплат військовослужбовцям на передовій, строкові контракти, розширення можливостей для служби іноземців, пом'якшення правил для військових, які самовільно залишили частину, а також інші кроки, спрямовані на вирішення проблеми нестачі особового складу. Міжнародні контакти та розвиток технологійОкремо Financial Times звертає увагу на міжнародні зв'язки Федорова із представниками технологічної галузі. Він співпрацював із генеральним директором Palantir Алексом Карпом, колишнім керівником Google Еріком Шмідтом, який створив венчурний фонд оборонних технологій, а також із засновником SpaceX Ілоном Маском. Разом із Карпом Федоров працював над використанням технологій Palantir для розвитку систем штучного інтелекту у сфері озброєння та аналізу розвідувальної інформації. Водночас Ерік Шмідт, якого Федоров називав «візіонером, мільярдером… і великим другом України», співпрацював із ним над розвитком штучного інтелекту та безпілотних технологій. Західні медіа згадали про політичні амбіціїFinancial Times також пише, що після участі в успішній президентській кампанії Володимира Зеленського 2019 року Федоров став одним із найвідоміших представників модернізації української держави. В оточенні президента існували припущення щодо його можливих політичних амбіцій. «В очах президента це великий мінус», - зазначив політолог Володимир Фесенко. На його думку, нинішні кадрові зміни пов'язані насамперед зі зміною політичної стратегії, реорганізацією уряду та перерозподілом повноважень. Водночас він не прогнозує суттєвих змін у внутрішній чи зовнішній політиці України. The Economist: зіткнення двох підходів до ведення війниThe Economist описує один із епізодів засідання військового керівництва, під час якого між Федоровим і генералами виникла суперечка щодо забезпечення армії. Один зі співрозмовників журналу охарактеризував ситуацію як зіткнення «двох різних систем координат», між якими «не було спільної мови, хоча всі стримувалися від відкритого конфлікту». Причиною розбіжностей стали не лише особисті стосунки, а й різні погляди на ведення війни. Федоров, який прийшов із цифрової сфери, був прихильником швидких рішень і технологічних експериментів, тоді як військове керівництво діяло значно обережніше. Журнал називає його людиною, яка прагнула реформувати «залізо війни» так само, як раніше реформувала «програмне забезпечення держави». Частина військових підтримувала реформи, але мала застереженняThe Economist зазначає, що частина військових позитивно оцінювала цифровізацію та розвиток безпілотників, однак сумнівалася, що цивільна людина без бойового досвіду має визначати підходи до ведення війни. Один із генералів порівняв ситуацію з футболістом, який «опиняється біля воріт і забирає собі всі лаври», хоча успіх забезпечує вся команда. Інший співрозмовник поставив питання: «Ви б справді сіли в літак, якби побачили, що пілот — колишній власник магазину?» Водночас прихильники Федорова наголошували, що будь-які масштабні зміни завжди викликають опір. Керівник державного оборонно-технологічного хабу Brave1 Андрій Гриценюк заявив, що міністр завжди був «мрійником», а військові з часом мали б зрозуміти його підходи.«Коли ми запускали "Дію", кожен чиновник старої школи казав, що це неможливо. Тепер вона стала невід'ємною частиною життя», — цитує його видання. Сам Федоров визнав, що багато військових скептично ставилися до його ініціатив, а також погодився, що припускався помилок під час пояснення реформ.«Посадіть генералів навпроти мене — і якщо вони мене вислухають та зрозуміють, що я зробив, вони стануть моїми прихильниками», — сказав він. Politico: кадрове рішення пов'язують із мобілізацієюPolitico пише, що президент Зеленський вирішив не включати Федорова до нового складу уряду насамперед через конфлікт із військовим керівництвом та незадоволення перебігом реформи мобілізації. Опозиційний депутат Ярослав Железняк назвав це рішення «дурним і несправедливим», заявивши, що президент фактично поклав відповідальність за проблеми мобілізації саме на міністра оборони. Водночас Politico нагадує, що за час роботи Федоров сприяв розвитку ударних безпілотників середньої дальності, вдосконаленню аналізу російських повітряних атак та підвищенню ефективності боротьби з ворожими дронами. Однак запропоновані ним зміни у сфері мобілізації не змогли кардинально вирішити проблему нестачі особового складу. Politico також наводить різні оцінки роботи Федорова. Один зі співрозмовників видання в українській владі назвав його «трохи авторитарним» і заявив, що міністр «багато пообіцяв, але поки що не виконав своїх амбітних обіцянок». Натомість волонтерка Марія Берлінська назвала його призначення «одним із наймудріших рішень президента», а звільнення — «однією з найбільших помилок».