Російські медики категорично відмовляються ампутувати кінцівку бійцю полку «Азов» Денису Дорохіну, у якого через задавнену травму розвинувся смертельний сепсис.

Перебування в російському полоні для українських військовослужбовців є щоденною боротьбою за виживання, де ворог застосовує не лише фізичне насильство, а й тактику тихого знищення через ненадання медичної допомоги. Правозахисники та спецслужби фіксують дедалі більше випадків, коли полонені захисники помирають у буцегарнях РФ через свідому й цинічну бездіяльність табірних лікарів.

У такій смертельній пастці опинився 52-річний корінний маріуполець, досвідчений артилерист полку «Азов» Денис Дорохін. Чоловік, який встав на захист Батьківщини ще у 2016 році та пройшов повне оточення на заводі «Азовсталь», перебуває в ув’язненні вже понад чотири роки з важкою травмою руки, яка наразі загрожує його життю, пише ТСН.

У російських катівнях повільно вбивають важкопораненого захисника «Азовсталі»

Під час запеклих оборонних боїв за Маріуполь у 2022 році Денис дістав тяжке поранення, яке призвело до часткової травматичної ампутації правої кінцівки. Наразі стан воїна став критичним: через тривалу відсутність належної терапії в умовах суворого тюремного режиму у нього почалися незворотні процеси некрозу тканин. У своїх листах доньці військовий із жахом описує, що його рука стала крижаною, пальці стрімко чорніють, а сухожилля повністю атрофувалися, що є прямим свідченням початку гангрени. Трагізму ситуації додає те, що родина Дорохіна вже зазнала непоправних втрат — його будинок у Маріуполі знищено, а 21-річний зять Влад, який також служив в «Азові», загинув у міських боях під час блокади міста.

Російське судилище та відмова у порятунку: лікарі РФ підписали смертний вирок

Окупаційна влада піддала Дениса Дорохіна цинічному сфабрикованому судилищу, засудивши незламного оборонця до 28 років позбавлення волі за вигадані «злочини» проти інфраструктури Маріуполя. Навіть під час пропагандистських інтерв’ю у в’язниці виснажений боєць демонстрував залізну волю, твердо заявляючи на камери, що Україна обов’язково переможе та збереже свою незалежність. Не зумівши зламати воїна морально, тюремники нищили його фізично, повністю ігноруючи ознаки важкого сепсису, який стрімко поширюється організмом. Коли інфекція загострилася, загарбники все ж завезли бранця до цивільної лікарні на території РФ, проте тамтешні медики лише підтвердили діагноз «гангрена» й відмовилися оперувати українця, обмежившись призначенням звичайних знеболювальних.

У російських катівнях повільно вбивають важкопораненого захисника «Азовсталі»

Про критичний стан Дениса розповів його побратим, звільнений під час зимового обміну медик Віталій Матвієнко, який перебував із ним в одній камері та на власні очі бачив масштаби запалення. Фельдшер наголошує, що організм воїна наразі перебуває під шаленим токсичним тиском, і за відсутності негайної ампутації суха гангрена переросте у загальне зараження крові, що призведе до неминучої смерті. Замість госпіталізації російські слідчі готують проти Дорохіна та інших засуджених азовців нове судове провадження — цього разу за сфальсифікованою статтею про «тероризм», навмисно затягуючи час та позбавляючи шансів на життя.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Боротьба за екстрений обмін: донька б’є на сполох у тилу

Донька полоненого героя, Єва Дорохіна, яка у свої молоді роки через війну втратила чоловіка та залишилася з літньою бабусею, робить усе можливе задля порятунку єдиної рідної людини. Після шокувальних свідчень звільненого медика дівчина негайно звернулася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з вимогою внести батька до списків на терміновий обмін за станом здоров’я. Проте чиновники не змогли дати їй жодних гарантій чи чітких термінів, обмежившись запевненнями про ведення активної роботи у цьому напрямку.

Попри очевидну бюрократичну невизначеність, родина та побратими Дениса Дорохіна не збираються опускати руки. Вони переконані, що лише максимальний розголос у міжнародних інституціях, привернення уваги ООН та Червоного Хреста змусять Росію виконати норми Женевських конвенцій щодо репатріації важкопоранених.