Як Трамп ненавмисно допоміг Україні: аналіз західної преси

Нова адміністрація США планувала швидко завершити війну, але її рішення могли радикально змінити ситуацію на користь Києва Президент США Дональд Трамп, сам того не бажаючи, міг суттєво вплинути на хід війни в Україні. Таку думку висловлює оглядач Telegraph Білл Браудер. Після зміни влади у Вашингтоні Україна отримала більше свободи у використанні західної зброї для ударів по території Росії. Водночас видання CNN та Foreign Policy закликають зберігати обережність в оцінках. Попри відчутний тиск на російську економіку, Кремль ще не готовий до переговорів. У цій статті ми розглянемо ключові тези західної преси. Політика обмежень за Байдена Як пише BBC Україна, за часів адміністрації Джо Байдена Україна отримала значну військову допомогу на суму понад 66 мільярдів доларів. Однак Вашингтон встановив жорсткі обмеження на застосування цієї зброї. Київ не міг завдавати ударів по території Росії американськими ракетами та дронами. Це дозволило російським військам накопичувати сили біля кордону, тоді як українська армія була змушена здебільшого оборонятися і реагувати лише після ворожих наступів. Зміна підходу за Трампа Після приходу Трампа до влади ситуація змінилася. Сполучені Штати зменшили обсяги допомоги і фактично припинили жорстко контролювати її використання. На думку Білла Браудера, саме це дало Україні необхідний простір для самостійних рішень. «Трамп зовсім не мав наміру допомогти Україні перемогти. Але, можливо, саме це він і зробив», — зазначає оглядач Telegraph. Завдяки новій реальності Київ розгорнув масштабну кампанію дронових ударів по російських нафтопереробних заводах, терміналах, військових підприємствах та іншій критичній інфраструктурі. Наслідки для російської економіки Удари українських безпілотників вже призвели до серйозних наслідків. У окремі періоди з ладу виходила майже чверть потужностей російських НПЗ. Обсяги переробки нафти впали до найнижчого рівня за майже двадцять років. У багатьох регіонах Росії виник дефіцит пального, а в окупованому Криму вводили обмеження на його продаж. Черги на автозаправках у Москві стали звичною картиною. Навіть Володимир Путін змушений був публічно визнати проблему. Чому Кремль не готовий здаватися Попри відчутні економічні труднощі, західні аналітики не вірять у швидке завершення війни. Росія зазнала величезних людських втрат, офіційно претендує на чотири українські області та роками будувала пропаганду навколо ідеї «неминучої перемоги». Будь-яка угода, яку не вдасться подати як успіх, несе великі політичні ризики для Путіна. Тому навіть потужні удари по нафтовій інфраструктурі поки що не змушують Кремль сідати за стіл переговорів. Головна небезпека — загнаний у кут агресор Foreign Policy звертає увагу на інший аспект: чим гіршою стає ситуація для Росії, тим небезпечнішою вона може стати. Країна стикається з масовими втратами (за даними британської розвідки, загиблі наближаються до 500 тисяч), дефіцитом робочої сили, високою інфляцією та економічними проблемами. У таких умовах Путін, за словами аналітиків, може вдатися до ескалації гібридних атак, кібероперацій та диверсій проти Заходу. Історія показує, що щоразу, коли Кремль відчуває тиск, він відповідає погрозами та провокаціями. Таким чином, парадоксальна політика Трампа дала Україні більше оперативної свободи, але водночас відкрила період підвищеної небезпеки для всієї Європи. Західні оглядачі сходяться в одному: зараз підтримку України потрібно не зменшувати, а навпаки — посилювати.