Удари ЗСУ загнали російську економіку в глухий кут

Масовані удари українських безпілотників по військових і промислових об’єктах у глибині території Росії посилили проблеми російської економіки та оборонної промисловості. Як повідомляє The Washington Post, атаки призвели до пошкодження стратегічної інфраструктури, скорочення виробництва пального та зростання занепокоєння серед представників російських еліт. Протягом останнього тижня українські дрони уразили низку важливих об'єктів, зокрема завод із виробництва напівпровідникових приладів у Воронежі, центр супутникового зв'язку в Дубні та хімічне підприємство в Тулі. Крім того, удари по нафтопереробних заводах спричинили приблизно 25-відсоткове падіння виробництва бензину. Через це російська влада провела екстрені наради та запровадила нормування пального в низці регіонів, а також розглядає можливість обмеження експорту дизельного пального. Також Росія змушена перекидати обмежену кількість систем протиповітряної оборони для захисту Москви, резиденції диктатора РФ Володимира Путіна на Валдаї та Керченської протоки. Через це значна частина промислової інфраструктури залишається менш захищеною від нових атак. Один із московських топменеджерів на умовах анонімності заявив журналістам: «Не вистачає систем протиракетної оборони, щоб захистити нашу інфраструктуру… Це жахлива ситуація». Окремо The Washington Post звертає увагу на ситуацію в окупованому Криму, де після ударів по енергетичній інфраструктурі виникли перебої з електропостачанням і припинився легальний продаж пального. Серед населення та бізнесу зростає занепокоєння через можливі проблеми із забезпеченням товарами першої необхідності, тоді як російські посадовці публічно применшують масштаби наслідків. На цьому тлі економічні труднощі Росії, за оцінкою видання, посилюються падінням світових цін на нафту. До кінця травня дефіцит федерального бюджету сягнув близько шести трильйонів рублів (83 млрд доларів США), що більш ніж удвічі перевищило прогноз на весь рік. Влада збільшує внутрішні запозичення, а в бізнес-середовищі побоюються можливого використання приватних заощаджень і коштів недержавних пенсійних фондів для фінансування державних витрат. Водночас російський фондовий ринок відреагував значним падінням котирувань. Експертка Фонду Карнегі Тетяна Станова заявила, що нинішня ситуація стала серйозним випробуванням для російської економіки. За її словами, головним питанням залишається те, чи має влада «бодай якийсь план дій або розуміння того, як із цим боротися».