Лукашенко та Путін можуть готувати новий сценарій: чи є загроза наступу з Білорусі

Росія продовжує намагатися втягнути Білорусь у повномасштабну війну проти України. Останнім часом тема можливого відкриття нового фронту з півночі знову активно обговорюється як у світових медіа, так і в експертному середовищі. Додаткову напругу створює й Олександр Лукашенко, який дедалі частіше демонстративно перевіряє військові склади, проводить наради з генералами та говорить про готовність армії. Втім, експерти вважають, що наразі йдеться насамперед про інформаційний тиск та елемент психологічної війни. Чому тема наступу з Білорусі постійно повертається Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко наголошує, що питання можливої участі Білорусі у війні обговорюється вже кілька років. За його словами, постійні розмови про загрозу нового наступу створюють додаткову напругу в Україні та змушують утримувати сили на північному напрямку. «Передусім це вигідно Росії. Кремль одночасно тисне і на Україну, і на самого Лукашенка, намагаючись змусити його активніше долучитися до війни», — пояснює експерт. Романенко зазначає, що Москва давно прагне відкрити додатковий фронт, адже це дозволило б Росії посилити свої позиції на сході України. Водночас ключовим залишається питання ресурсів та готовності Мінська до такого сценарію. За словами експерта, Лукашенко вже п’ятий рік намагається маневрувати та уникати прямого втягнення Білорусі у бойові дії. На що робить ставку Кремль у 2026 році Ігор Романенко наголошує, що ситуацію постійно відстежують українська та західні розвідки. За його словами, Росія робить ставку на активізацію бойових дій у 2026 році, зокрема на весняно-літню наступальну кампанію. Наразі окупанти намагаються посилювати тиск одразу на кількох напрямках фронту. Передусім Росія концентрує сили на Донеччині, а також активізує дії у Запорізькій області. Водночас із Херсонщиною, за словами експерта, у РФ залишаються серйозні проблеми через нестачу ресурсів. Крім того, російська армія намагається створювати так звані «буферні» або «безпекові» зони у прикордонних регіонах України — зокрема в Сумській, Харківській та Чернігівській областях. Однак, як наголошує Романенко, для масштабного наступу з боку Чернігівщини Росії наразі бракує сил. «Якщо росіяни виснажать наявні ресурси і не зможуть швидко поповнити втрати, то до кінця року їм доведеться або зменшувати інтенсивність бойових дій, або частково зупиняти наступальні операції», — прогнозує експерт. Чи може Путін переключитися на країни НАТО На думку Ігоря Романенка, Кремль не планує повністю відмовлятися від війни, адже для Володимира Путіна це питання політичного виживання. Саме тому експерт не виключає, що Росія може спробувати перейти до гібридних сценаріїв протистояння, зокрема щодо окремих країн НАТО. Йдеться насамперед про країни Балтії та район Сувальського коридору. На думку експерта, саме через це тема Білорусі та північного фронту зараз активно розганяється в інформаційному просторі. «Загроза з боку Білорусі існує, але вона може стосуватися не лише України, а й країн Балтії. Однак наразі у Росії немає достатньо ресурсів для реалізації такого сценарію», — зазначає Романенко. Водночас він наголошує, що ситуація на північному кордоні має залишатися під постійним контролем, але без зайвої паніки. Чи можливий повторний наступ на Київ Експерт не виключає, що Кремль і надалі розглядатиме Київ як головну політичну ціль війни. «У Росії досі вважають, що захоплення Києва здатне зламати всю Україну. Але для цього потрібні значно більші ресурси, ніж Росія має зараз», — пояснює Романенко. За його словами, нині РФ стикається із серйозними кадровими проблемами. Від кінця минулого року російська армія втрачає більше людей, ніж здатна мобілізувати. Крім нестачі живої сили, Кремль має проблеми з технікою, озброєнням та боєприпасами. Що відомо про білоруські ядерні навчання Скептично експерт оцінює й заяви Міноборони Білорусі про навчання із застосуванням тактичної ядерної зброї. На його думку, Мінськ використовує цю тему переважно як інструмент психологічного тиску. «У Білорусі немає власної ядерної зброї. Такі заяви — це елемент залякування та інформаційної війни», — наголошує експерт. Романенко додає, що навіть Росія наразі не зацікавлена у застосуванні ядерної зброї через міжнародну реакцію, зокрема позицію Китаю. За оцінкою експерта, ймовірність використання такого озброєння зараз залишається мінімальною.