Єрмак радився з «ворожкою» щодо призначень у владі – прокурор

Під час засідання у Вищому антикорупційному суді прокурорка озвучила нові деталі розслідування щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За її словами, фігурант справи нібито контактував з абонентом, записаним як «Вероника Феншуй Офис», та радився щодо кадрових призначень на державні посади. Прокуратура стверджує, що Єрмак надсилав цій особі дати народження кандидатів на різні посади без зазначення імен. Такі контакти тривали щонайменше з 2020 року. Серед посад, щодо яких нібито обговорювалися кандидатури, прокурорка назвала прем’єр-міністра, очільника МОЗ, генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та заступника глави ОП Олега Татарова. Сторона обвинувачення навела ці епізоди як аргумент на користь того, що Єрмак зберіг значний вплив на державні структури навіть після звільнення з посади. Прокурорка заявила, що він не обмежений у контактах зі свідками та має зв’язки серед високопосадовців і правоохоронців. Також у суді повідомили про результати обшуку, проведеного 24 грудня 2025 року у водія Єрмака Абрамова. За даними слідства, у його автомобілі Mercedes виявили документи з назвами «СБ Украина программа максимум», «середня програма» та «програма мінімум». У цих матеріалах, як стверджує прокуратура, містилися плани призначення низки осіб на керівні посади в Службу безпеки України. Частина згаданих у документах людей уже працює в СБУ. Окрім цього, серед вилучених паперів знайшли документ під назвою «підтримка від наступних сторін». У ньому, за словами прокурорки, згадувалися державні органи та силові структури, зокрема СБУ, Державне бюро розслідувань, прокуратура та Міністерство фінансів. Прокурорка також заявила, що у телефонній книзі водія були контакти колишніх генеральних прокурорів Андрія Костіна та Ірини Венедіктової, одного з керівників СБУ Олександра Поклада, а також колишнього голови ДПСУ Сергія Дейнеки. За словами сторони обвинувачення, листування з Покладом мало «неформальний» характер. Захист Єрмака раніше заявляв, що підозри є необґрунтованими, а причетність екскерівника ОП до інкримінованих дій не доведена. Суд продовжує розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у справі щодо ймовірної легалізації коштів та можливого впливу на державні призначення.