У віці 97 років помер почесний патріарх Православної церкви України Філарет

Дізнайтеся про життєвий шлях та духовний заповіт людини, яка десятиліттями виборювала незалежність української церкви Світ сколихнула звістка про упокоєння Почесного Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, який пішов із життя 20 березня 2026 року. На 98-му році життя серце видатного ієрарха зупинилося через загострення хронічних недуг, залишивши глибокий слід у серцях мільйонів вірян. Православна Церква України разом із митрополитом Епіфанієм висловлюють щирі співчуття та готуються до гідного вшанування пам'яті архіпастиря, чиє служіння тривало понад сім десятиліть. Постать Філарета (в миру Михайла Денисенка) стала фундаментом для розбудови сучасної помісної церкви. Очоливши Київську кафедру ще шістдесят років тому, він зумів зберегти релігійне життя в умовах жорстких радянських утисків. Саме завдяки його непохитній позиції та вмінню протистояти тиску зовнішніх сил стало можливим відродження духовності в незалежній Україні. Біографія Філарета Майбутній патріарх народився 1929 року на Донеччині в простій робітничій родині, а втрата батька на фронтах Другої світової війни остаточно утвердила його в бажанні присвятити себе Богу. Пройшовши навчання в Одеській семінарії та Московській академії, він прийняв чернецтво з іменем Філарет, що означає «любитель чеснот». Його кар’єра розвивалася стрімко: від викладача та ректора до Екзарха України та місцеблюстителя патріаршого престолу. Попри значні досягнення в межах чинних на той час церковних структур, Філарет завжди відчував необхідність самостійності українського православ'я. Коли у 1991 році Україна відновила незалежність, він без вагань очолив рух за автокефалію. За цю відданість ідеї вільної церкви він зазнав численних переслідувань та спроб дискредитації з боку колишнього керівництва в Москві, які він ніколи не визнавав законними. Творець єдності та архітектор автокефалії Історичне значення Філарета закріпилося у 2018 році, коли його багаторічні апеляції до Вселенського Патріархату завершилися успіхом і зняттям несправедливих церковних заборон. Його свідоме рішення підтримати Об’єднавчий Собор у Святій Софії відкрило шлях до отримання Томосу. Це стало переломним моментом, що дозволило створити єдину Православну Церкву України, визнану світовим православ'ям. Останні роки життя Почесного Патріарха позначилися не лише архієрейським служінням на спокої, а й важливими кроками до примирення всередині церковної родини. Недавні спільні молитви з Блаженнішим Митрополитом Епіфанієм стали символом перемоги братерської любові над минулими непорозуміннями. За свої видатні заслуги перед державою у 2019 році він був відзначений найвищим званням — Герой України. Київська Митрополія готує заходи з прощання, закликаючи всіх вірних згадати Патріарха у своїх молитвах. Постать Філарета назавжди залишиться в літописах як приклад незламної волі та безмежної віри в майбутнє української духовності. Його внесок у становлення нації неможливо переоцінити, адже він будував церкву, яка стала духовною опорою для вільної держави.