“Ленд-ліз” по-китайськи: як РФ отримує дрони для війни

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до різкого погіршення відносин Москви із Заходом. Після провалу плану швидкого захоплення Києва Кремль опинився в умовах затяжної війни та під безпрецедентним санкційним тиском США і Європейського Союзу. У цей період Китай поступово став для Росії одним із ключових партнерів, частково компенсуючи втрату традиційних союзників. Про це йдеться в матеріалі Newsweek. У НАТО називають Пекін «вирішальним фактором», який допоміг Росії зберегти можливість продовжувати війну протягом кількох років. Водночас офіційний Китай намагається дотримуватися балансу: декларує нейтралітет, але фактично розширює економічну та технологічну співпрацю з Москвою. Дипломатичне прикриття У Пекіні заявляють, що їхня позиція щодо війни залишається незмінною. Речник посольства КНР у Вашингтоні Лю Пен’юй наголосив, що Китай «не підливає масла у вогонь» і не прагне отримати вигоду від конфлікту. За його словами, Пекін має намір і надалі відігравати «конструктивну роль» у пом’якшенні гуманітарних наслідків війни. Втім, аналітики звертають увагу, що Китай активно транслює наративи, близькі до позиції Кремля, особливо в країнах Глобального Півдня. Публічну демонстрацію взаємної підтримки між Сі Цзіньпіном і Володимиром Путіним під час міжнародних заходів розглядають як сигнал про формування альтернативного геополітичного центру сили. Економічна та технологічна підтримка Китай став важливим чинником стабілізації російської економіки в умовах санкцій. Обсяги двосторонньої торгівлі досягли рекордних показників. Росія наростила постачання енергоносіїв до КНР за зниженими цінами, а Китай — експорт технологій і комплектуючих, частина з яких має подвійне призначення. За оцінками ЄС, до 80% критично важливих компонентів, які використовує російський оборонний сектор, можуть надходити саме з Китаю. Йдеться, зокрема, про електроніку та двигуни для безпілотників, що застосовуються у війні проти України. Українські експерти припускають, що Пекін фактично вибудував механізм підтримки російських виробників дронів. «Складається враження, що Китай відкрив своєрідний “ленд-ліз” для російських виробників безпілотників, зокрема для систем із волоконно-оптичним управлінням, які складніше придушити засобами радіоелектронної боротьби», — зазначив експерт Юрій Поїта. Водночас Китай уникає прямого постачання озброєння, щоб не потрапити під вторинні санкції США, на відміну від Ірану чи Північної Кореї. Такий підхід дозволяє Пекіну зберігати стратегічну невизначеність і водночас підтримувати військовий потенціал РФ. Новий баланс у відносинах На тлі війни залежність Росії від Китаю суттєво зросла. Експерти вважають, що Пекін дедалі частіше виступає в ролі «старшого партнера», що змінює традиційну модель двосторонніх відносин. Попри це, аналітики не виключають, що Китай спочатку не очікував такого масштабу війни, однак обрав підтримку Москви, щоб не допустити її поразки та посилення впливу Заходу. Лідери обох держав продовжують регулярні контакти й декларують намір розширювати співпрацю. У Кремлі називають партнерство з Китаєм «важливим фактором стабільності» в умовах глобальної напруженості.