Вашингтон змінює підхід до Москви: що стоїть за рішенням Трампа

Адміністрація президента США Дональда Трампа демонструє помітний зсув у підходах до зовнішньої політики, дедалі активніше залучаючи до переговорів не кар’єрних дипломатів, а високопоставлених військових. Така модель передбачає прямішу участь армії у формуванні рішень щодо ключових геополітичних суперників Вашингтона. Про це повідомляє Associated Press. За даними агентства, Дональд Трамп уперше надав провідним військовим командирам США ключову роль у переговорах з Іраном і Росією, фактично посиливши вплив Пентагону на зовнішньополітичний курс країни. Зокрема, командувач Центрального командування США адмірал Бред Купер узяв участь у непрямих переговорах з Іраном, які проходили в Омані. Його поява у військовій формі, як зазначають оглядачі, стала чітким сигналом про готовність США поєднувати дипломатію з демонстрацією сили. Паралельно міністр армії США Ден Дрісколл залучений до процесів, пов’язаних із війною Росії проти України. За інформацією AP, він підтримує регулярні контакти з українськими посадовцями між раундами переговорів і фактично виконує роль неформального каналу зв’язку між Києвом та найближчим оточенням Трампа. Агентство зазначає, що Дрісколл координує свою діяльність із ключовими фігурами в команді президента США, зокрема з Джаредом Кушнером та спеціальним посланцем Стівом Віткоффом. Це дозволяє зберігати безперервність діалогу навіть за умов відсутності відчутного політичного прогресу. Крім того, у переговорах в Абу-Дабі брав участь генерал Алексус Грінкєвіч, який очолює американські та натовські сили в Європі. За словами військових джерел, його залучення має на меті відновлення контактів на високому рівні з Росією та підтримання постійного каналу комунікації між військовими сторонами. Аналітики наголошують, що така тактика свідчить про свідомий відхід Білого дому від класичної дипломатії. Колишній радник Державного департаменту Еліот Коен зазначає, що президенти нерідко використовують особисто довірених людей для передачі критично важливих сигналів у кризових ситуаціях. Водночас нинішній курс Трампа вирізняється тим, що ключову роль у переговорах відіграють саме військові. Це може вказувати на жорсткішу та більш прагматичну модель міжнародної політики, у якій силовий чинник стає одним із визначальних інструментів впливу.