Чи реальний вступ України до ЄС у 2027 році: позиція Брюсселя і роль мирних ініціатив

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає вступ України до Європейського Союзу вже з 1 січня 2027 року нереалістичним. За його словами, євроінтеграція є складним і тривалим процесом, який зазвичай займає роки. Про це Мерц заявив після консультацій із лідерами СДПН та ХДС/ХСС — партій, що входять до парламентської коаліції Бундестагу. Напередодні лідер ХСС Маркус Зедер також висловив скепсис щодо швидкого членства України в ЄС, наголосивши на необхідності внутрішніх реформ у самому блоці. Зокрема, він згадав проблемні питання в аграрному секторі, що, за його словами, зумовлює опір з боку частини європейських країн. Позиції в Європі: від скепсису до обережного оптимізму Водночас у Європі лунають і більш оптимістичні оцінки. Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що Україна може стати членом ЄС до 2030 року — саме цей рік у Брюсселі часто називають реалістичною метою наступної хвилі розширення. Йдеться загалом про вісім країн-кандидатів, серед яких і Україна. Попри це президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Київ наполягає на конкретнішій даті — 2027 році, розглядаючи членство в ЄС як один із ключових елементів безпекових гарантій. Прогрес реформ і переговорні кластери У листопаді 2025 року після оприлюднення щорічного звіту Єврокомісії про розширення віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка заявив, що завершення переговорів про вступ України до ЄС можливе у 2028 році. Наразі Київ і Брюссель працюють у межах шести переговорних кластерів, які охоплюють 33 із 35 розділів законодавства ЄС — від внутрішнього ринку та сільського господарства до зовнішніх відносин і фінансової політики. Угорське вето та альтернативний формат переговорів У грудні 2025 року український уряд завершив усі необхідні процедури для відкриття всіх переговорних кластерів. Проте офіційне рішення було заблоковане Угорщиною. Будапешт відкрито заявляє, що гальмуватиме євроінтеграцію України, доки при владі залишається Віктор Орбан. Водночас у середині квітня в Угорщині мають відбутися парламентські вибори, на яких опозиційна партія «Тиса» випереджає «Фідес» у соціологічних опитуваннях. Попри це, Євросоюз запустив альтернативний формат технічних переговорів з Україною, який не потребує одностайності. Як пояснила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, жодна країна-член не може накласти вето на проведення реформ, а після зняття політичної блокади переговорні кластери можна буде швидко офіційно відкрити та закрити. «Мирний» план і фактор 2027 року У січні західні медіа — Politico, Reuters та Financial Times — повідомили, що Єврокомісія розглядає можливість прискореного вступу України до ЄС у межах мирного врегулювання війни. У спільному з європейськими партнерами плані з 20 пунктів, який Володимир Зеленський оприлюднив наприкінці 2025 року, прямо зазначено: Україна має стати членом ЄС у чітко визначений час і отримати привілейований доступ до єдиного європейського ринку. Водночас у Брюсселі визнають, що навіть за політичної волі існують об’єктивні обмеження. Процес вступу зазвичай триває 5–7 років, існує неформальна черговість країн-кандидатів, а питання завершення війни та окупованих Росією територій України й Молдови залишатиметься важливим чинником. Чому 2027 рік залишається під питанням Хоча формальної вимоги завершити війну перед вступом до ЄС не існує — що підтверджує приклад Кіпру, — у Євросоюзі визнають: поєднання політичних, безпекових і процедурних факторів робить 2027 рік надзвичайно складним для реалізації. Таким чином Україна продовжує технічну підготовку до членства, однак остаточне рішення залежатиме не лише від темпів реформ, а й від політичної кон’юнктури в ЄС, позиції окремих держав-членів і розвитку безпекової ситуації.