“Банда крапельників”: шахраї працюють з довірливими через Facebook

Зловмисники спочатку продають літнім людям марні препарати через соцмережі, а потім повторно ошукують їх В Україні стрімко поширюється багаторівнева шахрайська схема, орієнтована на найбільш вразливу верству населення — пенсіонерів із проблемами здоров'я. Зловмисники майстерно використовують соціальні мережі Facebook та TikTok для просування псевдомедичних засобів, обіцяючи неможливе зцілення без хірургічного втручання. Як пише OBOZ.UA, особливістю цієї афери є її тривалість: жертву не просто грабують один раз, а «ведуть» місяцями, використовуючи маніпуляції, залякування та підробку офіційних документів. Етап перший: продаж плацебо та шантаж Шахрайство починається з агресивної реклами «чудодійних» крапель від катаракти, які нібито розробила дівчина-професор. Жертви, серед яких була 75-річна Марина Р., замовляють ліки через поштові сервіси, витрачаючи на них кошти, що перевищують вартість реальної операції. Коли ж пацієнти розуміють, що ефекту немає, і намагаються припинити закупівлі, злочинці переходять до психологічного терору. Вони погрожують літнім людям судами та конфіскацією майна, змушуючи їх купувати непотрібні флакони лише задля спокою. Етап другий: фейкова компенсація від «прокурорів» Найпідступніша фаза схеми активізується через пів року після припинення спілкування з «лікарями». Потерпілим телефонує особа, яка представляється прокурором, і повідомляє про викриття «банди крапельників». Жертві обіцяють величезну компенсацію (понад 120 тис. грн), але для її отримання вимагають оплатити «страховку», «судові витрати» та «уточнення даних». Шахраї володіють персональною інформацією про жертву, що викликає у неї довіру до «державних службовців». Дропи та закриття фіктивних бізнесів Журналістське розслідування виявило, що гроші ошуканих людей надходять на картки підставних осіб, так званих «дропів». Наприклад, у справі пані Марини фігурує 21-річний житель Запоріжжя, який закрив свій ФОП одразу після отримання останнього траншу від пенсіонерки. Це свідчить про організований характер злочинів, де рахунки купуються у третіх осіб для маскування слідів. Експерти закликають громадян бути пильними: прокуратура чи держказначейство ніколи не вимагають переказувати «страхові внески» на приватні банківські картки.