Масове застосування піхоти замість бронетехніки призвело до аномального зростання летальних випадків серед окупантів

За підсумками грудня 2025 року російські окупаційні війська продемонстрували найвищі показники смертності особового складу за весь час повномасштабного вторгнення. Зміна тактики ведення бою та перехід на штурми без належної підтримки техніки радикально змінили структуру втрат ворога. Експерти наголошують, що така деградація військового потенціалу створює нові умови для протистояння у 2026 році.

Аномальна смертність та дефіцит броні

Як пише проєкт OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”, грудень став місяцем абсолютних антирекордів для агресора: лише за 31 день було ліквідовано понад 22 тисячі загарбників, а загальні втрати склали 35 050 осіб. Особливу увагу привертає той факт, що частка безповоротних втрат (загиблих) утримується на рівні 65%, що є нетиповим для сучасних конфліктів. Це пояснюється критичною нестачею танків та ББМ: замість захищеної техніки піхота дедалі частіше використовує цивільні автомобілі та мотоцикли, що зводить шанси на виживання екіпажу до мінімуму.

Земельний ресурс за життя солдатів

Співвідношення втраченої живої сили до окупованих територій у 2025 році виявилося гіршим, ніж у попередні періоди. На кожен захоплений квадратний кілометр української землі Росія «витратила» в середньому 96 солдатів. Попри окупацію Сіверська у грудні, ціна просування залишається надзвичайно високою, а ефективність наступальних дій на одиницю втраченого ресурсу продовжує падати, що свідчить про виснаження якісного складу армії РФ.

Танкова криза та артилерійський голод

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

2025 рік став переломним для бронетанкових сил Росії: через неможливість компенсувати щомісячні втрати новими постачаннями чи відновленням зі складів, командування запровадило режим жорсткої економії. Якщо раніше РФ вважалася провідною танковою державою, то тепер використання основних бойових танків стало рідкісним явищем. Схожа ситуація назріває і у ствольної артилерії, де рекордні грудневі втрати (904 одиниці) підвели агресора до порогу критичного дефіциту.

Залежність від Пхеньяна та деградація ППО

Російський військово-промисловий комплекс виявився неспроможним забезпечити армію реактивними системами залпового вогню, що змусило Кремль шукати підтримки у Північної Кореї. Постійне полювання українських спецслужб за системами ППО, особливо в окупованому Криму, створило значні прогалини в захисті тилових районів самої Росії. Дефіцит спецтехніки та засобів захисту неба став ще одним маркером технологічного відкоту ворога.