Несподіваний ризик: татуювання можуть бути пов’язані з онкологічними захворюваннями

Нове дослідження шведських учених виявило можливий зв’язок між татуюваннями та підвищеним ризиком розвитку меланоми — найагресивнішого різновиду раку шкіри. Про це інформує видання Science Alert. У дослідженні взяли участь понад 11 тисяч людей. Аналіз показав: у тих, хто має татуювання, імовірність меланоми була на 29% вищою порівняно з учасниками без бодіарту. Науковці наголошують, що наразі не йдеться про доведений причинно-наслідковий зв’язок. Утім, отримані результати свідчать про необхідність глибше вивчати біологічний вплив татуювальних пігментів та реакції організму на них. Водночас у роботі не виявили зв’язку між татуюваннями та плоскоклітинним раком шкіри — іншим видом онкології, також пов’язаним з дією ультрафіолету, але менш небезпечним за меланому. Команда дослідників використала дані національних реєстрів Швеції й відібрала учасників віком 20–60 років, яким у 2014–2017 роках діагностували меланому або плоскоклітинний рак. Для кожної людини з діагнозом підібрали трьох учасників без онкології, зіставивши їх за віком і статтю. Усі отримали анкети щодо наявності татуювань, їхнього розміру, місця розташування та віку нанесення. У групі меланоми відповіли 5695 людей, з яких 1598 мали підтверджений діагноз. Аналіз показав, що найбільше зростання ризику спостерігали в учасників, які мали татуювання понад десять років, хоча вибірка цієї підгрупи була невеликою. Цікаво, що розмір татуювання не вплинув на ризик меланоми, хоча більша площа пігменту теоретично могла б містити більше потенційно шкідливих речовин. Дослідники припускають, що частина пігменту з часом може переміщуватися до лімфатичних вузлів і спричиняти хронічне запалення — процес, який пов’язують із підвищеним ризиком деяких видів раку. Під час аналізу врахували десятки чинників: рівень сонячної експозиції, відвідування соляріїв, куріння, освіту, доходи, тип шкіри та пігментацію. Це дало змогу мінімізувати похибки, адже люди з татуюваннями можуть мати інший стиль життя, що впливає на ризики онкології. Попередні дослідження, які припускали нижчий ризик меланоми серед власників великих татуювань, не враховували ці чинники. Тож нові дані можуть точніше відображати реальну картину. Науковці підкреслюють: цих результатів недостатньо, щоб стверджувати, що татуювання безпосередньо провокують рак шкіри. Потрібні додаткові дослідження, які пояснять механізми взаємодії пігментів з ультрафіолетом і їхній вплив на запальні процеси. Фахівці радять власникам татуювань дотримуватися загальних рекомендацій: користуватися сонцезахисними засобами, уникати надмірної засмаги та регулярно оглядати шкіру на появу нових або змінених родимок. Також учені наголошують на важливості фіксувати інформацію про татуювання в медичних записах. З огляду на глобальну популярність бодіарту це може стати важливим інструментом профілактики й раннього виявлення раку шкіри.